— Даю на весь клапан, — похмуро відізвався шофер, який уже зрозумів, що відбувається щось недобре. Попереду виднівся ліс. Він був тепер для Окайомова єдиною надією на порятунок. Швидше до лісу і сховатися в ньому.
— Швидше! — люто прохрипів він і, вихопивши з кишені пістолет, сунув під бік шоферові. — Швидше, або… Я сам поведу! Швидше!
Шофер додав швидкості, стрілка спідометра переповзла через цифру «90».
Стиснувши руль побілілими від напруги руками, шофер пильно дивився вперед. Коли б Окайомов у цю хвилину подивився в його очі, він побачив би в них таке, що не дозволило б йому зволікати з пострілом.
Швидко наближався поворот, де шосе поринало у ліс. Поворот ближче, ближче, і… раптом ніби відмовив руль — машина не зробила повороту, диким стрибком перелетіла через глибокий кювет, перевернулася догори колесами, вдарилася об дерево, ще раз перевернулася і лягла набік.
Коли Потапов і три його співробітники підбігли до таксі, його верхні колеса ще крутилися. Потапов зазирнув крізь розбите бокове скло — Окайомов лежав, навалившись на шофера, обидва були непритомні.
— Швидко відчиняйте двері! — наказав Потапов.
Але не так-то просто було відчинити перекривлені від ударів дверцята — це забрало хвилин п"ять. Потапов не зводив очей з Окайомова; той лежав нерухомо. Нарешті дверцята відчинили, витягли з машини Окайомова і шофера і поклали їх на траву. Один із співробітників припав до грудей Окайомова.
— Що? — тихо спитав Потапов.
— Живий… Мабуть, струс…
Першим опритомнів шофер. Він трохи підвівся, побачив чекістів, усміхнувся і знову впав горілиць.
До місця аварії, завищавши гальмами, підлетіла санітарна машина, підбігли лікар і санітар.
— Шприц… ампулу… бинти… — наказував лікар.
І санітар, мов фокусник, блискавично діставав із сумки те, що було потрібне.
Окайомов поворушив рукою, трохи розплющив очі і його погляд зустрівся з поглядом Потапова. Диверсант заплющив очі.
Шофер в цей час уже сидів, притулившись до дерева, і очманіло поглядав на всі боки.
— Ну й номер! — сказав він.
Всі засміялись. Тільки Потапов напружено дивився в заплющені очі Окайомова.
Окайомов уже прийшов до пам"яті, але симулював непритомність: думав виграти на цьому час.
ebooksa