— Як справи там, у Німеччині?
Крамергоф відповів не зразу. Дементьєв помітив, що обличчя його враз стало похмурим, але в цю ж мить гестапівець вдавано посміхнувся і сказав:
— Все гаразд, капітане. Війна триває, а наш фюрер сказав: «Поки є хоч один німецький солдат…
— … Є і велика Німеччина!» — швидко підхопив Дементьєв і викинув угору праву руку — Хайль Гітлер!
— Хайль! — глухо відповів Крамергоф.
Дементьєв вийшов. Коли двері за ним зачинилися, Крамергоф сказав:
— І все-таки з цим Рюкертом щось нечисто. Відчуваю, що нечисто.
— Може, краще його на всякий випадок арештувати? — запропонував один з гестапівців.
— Встигнемо. Давайте-но встановимо за ним нагляд. Одразу ж…
Дементьєв пройшов коридором кроків десять, і в цю мить пролунав оглушливий вибух.
Як потім з"ясувалося, важка авіабомба попала в сусідній будинок. Повітряна хвиля вирвала вікна і проламала стіну в коридорі. Дементьєва шпурнуло на підлогу. Маленький осколок скла встромився йому в щоку. Оглушений, він притиснувся до стіни і витяг скло з ранки, що дуже кровоточила.
Загрюкали двері, з усіх кімнат у коридор вибігали гестапівці. Не звертаючи уваги на Дементьєва, вони, гуркочучи чобітьми, бігли сходами до сховища. З дев"ятої кімнати вийшов Крамергоф. Він допоміг Дементьєву встати і повів його з собою.
У тісному підвалі гестапівці притискались до стін, напружено прислухались, але вибухів більше не було.
Крамергоф посадив Дементьєва на підлогу, взяв з аптечки санітарний пакет і подав його Дементьєву:
— Перев"яжіть рану.
— Дурниці, — відмахнувся Дементьєв. — Якась скалка. Чи немає в аптечці йоду?
Крамергоф подав йод.
Дементьєв продезинфікував ранку і наклав на неї пластирну латочку.
Незабаром у підвалі почалася розмова, з якої Дементьєв дізнався, що і гестапівців хвилює те ж саме питання: коли їх евакуюють? Розмова про евакуацію стала занадто голосною. Полковник Крамергоф підвівся і владно крикнув:
— Прошу припинити розмови! Ідіть працювати!
ebooksa