— Мінгер ван-Дрон! Ви помиляєтеся! Я нічого не знаю, не маю ніякого відн… — почав Піп, але ван-Дрон відвернувся й сказав офіцерові:
— Посадити їх у тюрму!
— Усіх? — спитав той.
Ван-Дрон подумав трохи й сказав:
— Поки що всіх. Можливо, ці люди, — він показав на Хаона й носильників, — були у змові. А цих двох, — він показав на Піпа й Нонга, — тримати під особливим наглядом, їх доведеться відправити в Батавію.
За голландським законом навіть до злочинців — голландців і тубільців — ставлення різне. Навіть у тюрмі голландці користуються більшим приміщенням, кращими харчами і взагалі кращими умовами, ніж яванці. Тому Піп і Нонг були посаджені нарізно, а Хаон з товаришами окремо від них.
Через те що злочини Гейса й Салула мали загальнодержавний характер і їх мали розглядати в найвищих установах, в"язнів треба було направити безпосередньо в Батавію.
Але поки йшла, як кажуть, уся тяганина, минуло два тижні, і лише тоді їх направили в Батавію. Там Піп і Нонг знову посиділи тиждень, поки їх викликали на допит.
Спочатку привели Піпа. За столом сидів слідчий у військовій формі. Поруч стояло ще два чоловіки, а збоку були наполовину відчинені двері в сусідній покій.
— Станьте трохи далі, — чомусь сказав слідчий, коли Піп підійшов ближче до стола.
— Ваше прізвище?
— Піп, Ганс Піп.
— Ну, а яке справжнє ваше прізвище? — з натиском сказав слідчий і глянув на Піпа таким поглядом, що той навіть здригнувся.
— Ось уже вдруге я бачу, що мене приймають за когось іншого! — енергійно сказав Піп. — Невже за чиюсь помилку я мушу стільки терпіти?
В цей момент двері сусіднього покою відчинилися ширше, і звідти вийшов молодий яванець у гарному одязі, з гострими рисами обличчя і неприємними бігаючими очицями.
— Пане полковнику! — звернувся він до слідчого. — Це не він. Я його зовсім не знаю.
— Тоді приведіть другого! — наказав полковник.
Увійшов Нонг. Та чоловік цього разу зовсім відкрито подивився на Нонга й сказав:
— А цей навіть нічого спільного не має. У порівнянні з тим це хлопчик.
Присутні глянули один на одного, знизали плечима, трохи порадилися, і тоді слідчий зробив ввічливу міну й сказав: