Подружжя поверталося з випускного вечора доньки. О другій годині од школи від’їхав автобус — дітей повезли на три дні до турбази. Додому Деркачі вирушили разом з іншими батьками, потім ішли самі. Через Травневий провулок їм було ближче додому. Тіла знайшли на початку четвертої. Пенсіонер Ващенко, якого розбудили постріли, зателефонував до міліції. Майже всі сліди змив дощ. Спробували використати собаку — нічого не вийшло…
Окрім того, Сагайда визнав за необхідне оглянути дім Деркача. Прибули туди о шостій двадцять ранку (доки отримали санкцію, доки її оформили…), а там уже хтось до них побував. Усе перевернуто догори дном, речі з шаф повикидані, килими зі стін зірвані… Замок на вхідних дверях не зламаний, а чим відмикали — поки що невідомо. Експерт працює, але… Одне слово, схоже на пограбування, однак жодних слідів не виявили…
Вадим слухав Сагайду й згадував, як тиждень тому сидів віч-на-віч з екс-капітаном, і Деркач йому казав, притишивши голос:
— Слухай, мені здається, ти розумний хлопець. Тож і мене дитиною не вважай. Дізнається хто. про ці мої слова — мені капець. Чи є у тебе щось, окрім відеозапису, мені начхати…
— А ви за мене не хвилюйтеся.
— Я за себе хвилююся. Їй-богу, мені зараз краще за все сісти, у зоні сховатися. От тільки за дітей боюсь. У тебе своїх немає?
— Не одружений. Втім, до вашої справи це…
— А в мене двійко. І старша — дівчина. Метикуєш?
— Вам погрожують? Хто?
— Не знаю точно. А от вони — все про мене знають. Все. Що в мене міцні та надійні хлопці є — теж…
— І що їм було потрібно від вас?
— Щоб працював на них. Місто маленьке, мене тут кожен собака знає… Мене
— Ви хочете сказати, що рекет — це
— Саме так.
— Хто ж давав завдання?
— Телефон…
Георгій помовчав, розминаючи незапалену цигарку, нарешті мовив:
— Можливо, згодом розкажу… Коли перевірю. Є тут у мене деякі комутаторні міркування.
Не вірилось, ой не вірилось тоді Вадиму в його щирість; а Деркач запалив цигарку, помовчав ще трохи і додав:
— І тебе — теж перевірю.
ebooksa