Шеремет на мить одірвався від печені й пильно подивився в очі Сагайді. Дуже пильно. Потім відсунув тарілку, глянув на годинник і звернувся до Вадима:
— Слухай, якраз крамничку відчинили. Якщо не важко, спитай, будь ласка, чи немає там імпортних лез.
Вони бачили, як, усім своїм виглядом виказуючи невдоволення, Вадим пройшов вуличкою, ненадовго зупинився біля рефрижератора, а тоді пірнув у сільмаг.
— Ви йому не довіряєте? — щиро здивувався Сагайда.
— Вірю на всі сто, — заспокоїв його Матвій Петрович. — Але не хочу, щоб він підступав до справи упереджено. Нехай сам робить висновки.
— Це вже ваші ігри. Головне, аби свій хлопець був. Але сам він не потягне. Нутром відчуваю, що “крупняк” зачепили. Тому ваша голова, авторитет і зв’язки мені будуть дуже потрібні. Я хочу, щоб у нас було не лише офіційне співообітництво. Ситуація така, що…
— А я, — перебив його Шеремет, — чому я повинен цього хотіти?
Запитання вочевидь спантеличило Сагайду: кілька секунд він розгублено кліпав очима, а тоді промовив твердо:
— Невже в інший бік перебудувалися? У нас з вами один шлях. А поодинці буде важче. Ви ж знаєте, що між моїм і вашим начальством — чимала тріщина…
— На жаль, це так, — Матвій Петрович витер губи серветкою. — Хоча я гадав, що це не загальновідомо. Втім, я завжди недооцінював периферійні кадри.
Шеремет покликав тітку Явдоху, розрахувався за себе і Вадима. Сагайда теж віддав три карбованці, видобув з коробки цигарку і спитав:
— Які будуть вказівки?
Шеремет ще раз пильно глянув на майора і відповів, коли тітка Явдоха відійшла подалі:
— Для всіх — суто офіційні службові стосунки. А наодинці… В тебе надійний “дах”?
— Один ви вже знаєте.
— А ще щось? Щоб зовсім без свідків?
— Є одне екзотичне місце. Ви як до цивільної оборони ставитесь?
— А хіба вона ще діє?
— Мабуть. Принаймні приміщення має. Та не завжди займає. — Сагайда дав Матвію Петровичу ключ. — Це неподалік готелю, в центрі. Пушкіна, 26. Курси ЦО. Там є таємний вихід. Тільки будьте обережні: з “дахом” усе гаразд, а от підлога ненадійна.
Шеремет озирнувся, чи ніхто не бачить, і сховав ключ до кишені.
ebooksa