Таємниця гірського озера

22
18
20
22
24
26
28
30

Грикор вийняв яєчко з-під квочки, підніс до вуха і потрусив.

— Убив курчатко! — з криком повисла на руці у нього Асмік — Хіба можна так сильно трусити?.. Дай мені!

Асмік відняла яєчко у Грикора і почала роздивлятися його на світло

— Погляньте, в ньому курча… Бачите, яке воно темне? Це від курчати темне.

— Ану, послухай, дише воно? Б’ється серце? — порадив Грикор.

— Скоріше покладіть яєчко назад охолоне! — сказала стурбовано Асмік.

Минула ще одна ніч, тривожна і довга, — здавалося, і світання не буде.

На зорі вся група юних натуралістів уже була в сараї Був там і дід Асатур. Вони обережно підняли квочок і оглянули яєчка.

— Та ба, жодне не пробите. А вже двадцять другий день.

Всі були засмучені і розчаровані так, що цього дня ледве чи розуміли, про що розповідали вчителі в школі. «Чому ж так запізнюються водяні курочки?» Ця думка турбувала дітей.

Увечері вони знову зібралися в сараї. Там уже були мати Асмік і Грикор. Грикор обстругував долотом якусь колоду, видовбуючи в ній ямку.

— Що це ти робиш? — поглянув на його роботу Камо, але, не чекаючи відповіді, запитав про інше: — Курчата не вилупились?

— Що роблю?.. Для курчат ванну готую. Куди поспішаєте? Може-таки вилупляться. Їм також поспішати нікуди: підождуть, поки ванну зроблю, а то де їм купатися?

— Не попсувались же всі яєчка? — з досадою сказав Камо. Він був найбільш запальний і нетерплячий.

Мати Асмік, яка сиділа на стільці біля одного з інкубаторів з в’язанням у руках, почала заспокоювати дітей:

— Якщо кажуть, що курка двадцять один день на яєчках сидить, цс не значить, що в усіх однаково, день у день, і вилупляться пташенята. Привезла я з радгоспу яєчка племінних курей у них курчата вилупились на двадцять третій день, і птахівник говорив, то в племінних курей курчата вилуплюються пізніше, ніж у звичайних.

— Ну, а водяні кури — хіба не племінні? Клянусь їхніми лисими головами — племінні! — втрутився Грикор, продовжуючи довбати «ванну»

— Можливо, квочки погано слідять і яєчка охололи? — запитала Асмік.

— Це буває, — промовила Аиаїд — Якщо квочка часто залишає гніздо, щоб поїсти, яєчка можуть охолонути.

— А ми їх дуже часто годуємо — в цьому-то і вся справа! — захвилювалась Асмік. — Звичайно, яєчка охололи, і всі пташенята загинули…