Хвилювання
— Назавтра чекатимемо водяних курочок. Завтра — двадцять перший день, — сказав Камо.
А можуть і не вилупитися, — заперечив Армен. — Вони відмінні від свійських.
— Чим відмінні? — запитая Камо. — Асмік, ти раніше не виводила лисок?
— Ні, - похитала головою Асмік.
— Чим відмінні? — перепитав Армен. — А тим, що лиски належать, за прийнятою в науці класифікацією птахів, до десятого ряду, середнього між рядами куриних і журавлиних. До сім’ї пасту пікових.
— Ого, яка вченість! Та ти став справжнім птахівником, — засміявся Камо.
— Аякже! Якщо ми вже влаштовуємо птахівницьку ферму, треба й літературу відповідну читати… Значить, я й говорю: важко сказати, коли вилупляться лиски. Про це я нічого не знайшов навіть у Брема.
Цю ніч діти провели з великим хвилюванням. Камо ліг, але не міг заснути. Серед ночі він одягнувся і прийшов до сарая. Грикор ще не спав.
— Ну як, ще не вилуплюються? запитав Камо.
— Ні, щойно перевіряв.
Вранці, рано-ранісінько, Асмік, Камо і Армен були вже в сараї.
— Ні, ще жодне яєчко не проклюнуте!
— Вночі, — сказав Грикор, — я знову підслухав, як кури розмовляли. Солоденькими голосочками своїх курчат кликали: «Виходьте, курчатка, двадцять перший день настав… Час, виходьте, дітки!» А курчата з яєчок відповідають: «Хто ви там такі, що нас кличете? Ми голос своїх матерів знаємо, ви не наші мами…»
Але дітям було не до сміху.
— Досить жартувати! — сказаь Камо. — Як би нам довідатись точно, на який день виходять з яєчок водяні кури?
Подзвонили районному агрономові — здивувався; районному птахівникові — і той не знає…
Так, в тривозі, прожили діти ще один день. Пташенят все нема й нема!
Грикор навіть жартувати перестав.
— Говорив я вам, — докоряв він товаришам, — що бовтунів наробимо! Треба було, як я радив, зварити та з’їсти. Даремно яєчка зіпсували!
ebooksa