— Поняття не маю, — нарешті, відповів я. — Карти справа рук Дворкіна і для всіх загадка. Ніколи про це не замислювався і сам не пробував. Але все може бути…
— А скільки всього існує Колод? Ти не знаєш?
— Знаю, по парі на кожного члена сім"ї і в бібліотеці була з дюжина запасних. Не знаю, чи є ще інші.
— Якщо хтось підслуховує, то він напевно чимало дізнався.
— Так. Батькова Колода, Колода Бранда, моя перша Колода, та, яку втратив Рендом… Чорт! Де вони зараз — ніхто не знає! Ніяк не збагну, що робити. Напевно, доведеться провести інвентаризацію і злегка поекспериментувати. Спасибі за ідею!
Він кивнув і якийсь час ми мовчки потягували вино. Потім він знову запитав:
— Що ти збираєшся робити, Корвін?
— Ти про що?
— Про все. З ким ми будемо битися спочатку, з ким потім?
— Як тільки в Амбері стане спокійніше, я збираюся прослідкувати, де починається Чорна Дорога. Але зараз це не настільки важливо. Я хочу пошвидше витягнути Бранда, якщо він ще живий. Якщо ні, то мені треба знати, що з ним трапилося.
— Чи дадуть тобі час вороги? Можливо, якраз у цей момент вони готують новий напад?
— Мабуть, ти правий. Я теж думав про це. Але, по-моєму, час у нас є. Ми їх розбили і зовсім недавно. Їм необхідно знову зібратися з силами, зібрати нову армію, оцінити ситуацію з урахуванням нашої нової зброї. Я збираюся побудувати уздовж дороги застави, які будуть вчасно попереджати нас про кожне їх пересування. Бенедикт згоден зайнятися цим.
— Хотів би я знати, скільки у нас часу.
Я налив йому ще один стаканчик — іншої відповіді у мене поки не було…
— У Авалоні таких складнощів ніколи не було. Я маю на увазі наш Авалон.
— Це точно, — погодився я. — Золоті деньки були. По крайній мірі, тепер здається, що тоді було простіше.
Ганелон кивнув. Я запропонував йому сигарету, але він відмовився і розкурив свою трубку. При світлі полум"я Ганелон уважно розглянув Камінь Правосуддя, який тепер висів на моїй шиї.
— То ти кажеш, ця штука може керувати погодою? — Звернувся він до мене.
— Може.
— Звідки ти знаєш?
ebooksa