— Містере Торн, ви вже читали сьогодні «Ріпорт»?
— Ні, не читав…
— Там є стаття про вашу няню, про ту, котра стрибнула…
— Я не бачив.
— Там говориться, що вона залишила записку…
— Маячня.
— Погляньте сюди, будь ласка! — Це вже сказав Дженнінгс, швидко переміщуючись і клацаючи затвором.
— Дозвольте мені пройти, — попрохав Торн, бо Дженнінгс саме став у нього на дорозі.
— Це правда, що вона приймала наркотики? — спитав другий репортер.
— Звісно, що ні.
— Після розтину в крові виявили якісь ліки…
— То був протиалергійний засіб, — процідив Торн крізь зціплені зуби. — Вона слабувала на алергію…
— Там говориться про надмірну дозу…
— Спиніться на секундочку! — попрохав Дженнінгс.
— Та дайте ж мені пройти! — гримнув Торн.
— Даруйте, це наша робота, сер.
Торн ступив був убік, але вони й далі напосідали і знов заступили йому дорогу.
— То вона приймала наркотики, містере Торн?
— Я ж вам сказав, що ні.
— А там пишуть…