Куций уже схопився з місця, але Паливода стримав його рукою.
— Ні, не смажених, — сказав він. — Мені треба їх свіженькі.
— Тобто щоб ти міг забрати їх з собою?
— Атож.
— Так це вже і не почастунок, — зауважив Куций. — Це… це вже ти від нас підеш, наче з крамниці…
Смок підтримав його.
— Таки справді, це вже зовсім інша річ, — сказав він. — Я гадав, ти просто хочеш поласувати. А так — розумієш, ми скупили яйця, бо хочемо спекульнути.
В очах Паливоди застрибали грізні блакитні вогники.
— Я заплачу вам за них, — гостро мовив він. — Скільки?
— Але не за дванадцятку, — відказав Смок. — На дванадцятий ми не продаємо, продаж уроздріб нас не цікавить. Тут ідеться про велику оборудку — навіщо ж підривати самим собі ринок? Ми скупили всі яйця — і продамо їх лише гуртом.
— А скільки їх у вас і скільки ви за них правите?
— Скільки їх у нас, Куций? — спитав Смок.
— Зараз скажу, — відповів Куций і, одкашлявшись, почав лічити вголос: — Дев"ятсот сімдесят три відняти дев"ять — буде дев"ятсот шістдесят два. А за весь цей га-муз, по десятці за штуку, вийде дев"ять тисяч шістсот двадцять кругленьких доларів. Звісно, гра у нас чесна, і за тухлі яйця гроші ми повертатимемо — тільки тухлятини в нас немає. Ось чого я на Клондайку не бачив, то це тухлого яйця. Навіть найзаплішеніший дурень не повезе сюди тухлих яєць.
— Правильно, — підтримав його Смок. — За тухлі яйця гроші повертаємо, Паливодо. Отож наша пропозиція така: давай нам дев"ять тисяч шістсот двадцять доларів, і всі яйця на Клондайку — твої.
— А потім ти можеш пустити їх по двадцятці за штуку й заробиш іще стільки ж, — порадив Куций.
Паливода сумно похитав головою й наклав собі на тарілку бобів.
— Ні, це занадто дорого, Куций. Мені треба лише кілька штук. Я дам вам по десять за дві дванадцятий. Можу навіть по двадцять дати — але весь гамуз мені купляти ні до чого.
— Всі або жодного, — було останнє слово Смока.
— Послухайте, хлопці, — раптом відверто заговорив Паливода. — Я вам усе розповім по щирості, але хай це залишиться між нами. Ви знаєте, що ми з міс Ерол були заручені. А тепер вона розірвала заручини. Ви ж, мабуть, чули. Всі про це знають. Тож яйця мені потрібні для неї.
— Хе! — осміхнувся Куций. — Тепер мені все ясно. Тільки я й не думав, що ти на таке здатний!