Перший засміявся Енріко Солано. Його сини приєднались до батька, й усі зареготали до сліз.
— Я й сам міг би одружитися з нею, — злісно посміхнувся Торес. — Вона навколішки просила, щоб я взяв її заміж.
— Ну досить, — сказав Френк. — Я позбавлю вас брудної роботи і сам викину його звідси.
— Я часом також люблю брудну роботу, — заперечив Генрі, виступаючи наперед. — І ця особливо мені подобається.
Обидва Моргани ладні були вже кинутись на Тореса, але Цариця спинила їх рукою.
— Нехай він спершу поверне кинджал, що вкрав у мене, — сказала вона.
— А може, він поверне й самоцвіти, що поцупив у вас, люба леді, — зауважив Енріко, коли Торес витяг з-за пояса кинджал.
Торес не зволікав. Він засунув руку в кишеню, видобув жменю самоцвітів і поклав їх на стіл. Енріко глянув на Царицю. Та мовчки чекала.
— Давай решту! — сказав Енріко.
І Торес додав ще три чудові нешліфовані самоцвіти до тих, що лежали вже на столі.
— Може, ви будете трусити мене, мов якогось звичайного злодюжку? — сердито спитав Торес і вивернув свої порожні кишені.
— Тепер я візьмусь за нього, — сказав Френк.
— Ні, я! — не здавався Генрі.
— Гаразд, берімось до нього разом. Удвох ми зможемо жбурнути його далі!
Вони вхопили Тореса за комір і за штани й потягли до дверей.
Усі, хто був у кімнаті, кинулись до вікна подивитися, що буде з Торесом; Енріко добіг перший. А після всього Цариця зібрала зі столу самоцвіти і передала їх Леонсії, сказавши:
— Це вам з Генрі весільний подарунок від мене й Френка.
I Пин залишив стару на березі й підкрався сам до гасієнди, маючи намір з-за кущів побачити, що робиться в домі. Він задоволено засміявся, коли багатий кабальєро злетів із східців і простягся на піску. Та І Пин був надто розумний, щоб вилізти з кущів і показати, що він усе бачив. Він чкурнув чимдуж униз, і Торес наздогнав його тільки на півдорозі до берега. Китаєць привітався дуже принижено, але розлютований Торес підніс батога й налагодився був безжально вдарити його просто в обличчя. Та І Пин не злякався.
— Сеньйорита Леонсія… — поспішив сказати він і цим затримав удар. — Я знаю великий секрет. — Торес чекав, не опускаючи батога. — Ви ж не хочете, щоб хтось інший одружився з цією гарненькою сеньйоритою Леонсією?
Торес опустив батога.