— Справді, — погодився я, — але ми не знаємо, де вона, і я думаю, що вона проходить за багато миль звідси. Для нас існує тільки один шлях через печеру, що тотожне відсутності будь-якого шляху.
Цього вечора за вечерею ми помітили зникнення Ханса. Він викрав мої ключі і заліз у ящик, де зберігалися спиртні напої.
— Він пішов напиватися, — сказав я Регноллю, — і не дивно, бо і я здатний повторити його приклад.
Ми полягали спати. Наступного ранку, коли я вже зібрався йти в хатину, де поміщалася кухня, варити на снідання яйця, на наш подив з’явився Ханс із казанком кави.
— Ти злодій, Хансе, — сказав я.
— Так, баасе, — озвався Ханс.
— Ти заліз у ящик із джином і взяв отруту?
— Так, баасе, я взяв отруту. Але тепер усе добре. Баас не має сердитися на мене за це; тут так нудно без діла. Бааси їстимуть юшку?
Лаяти Ханса було марно. Крім того, у мене виник певний сумнів, оскільки він не був схожий на людину напідпитку.
Коли ми поснідали, Ханс умостився переді мною навпочіпки і, запаливши свою люльку, зненацька запитав:
— Чи не хочуть бааси сьогодні ввечері пройти через ту печеру? Тепер це дуже легко зробити.
— Що ти цим хочеш сказати? — запитав я, думаючи, що Ханс п’яний.
— Я хочу сказати, баасе, що мешканець печери спить дуже міцним сном і ніколи вже не прокинеться. Я вбив, баасе, цього батька змій. Чи не бажають баси пройти через печеру?
— Перш за все я маю переконатися, чи ти тверезий, — відповів я. — Якщо ти зараз же не розповіси нам усього, я поб’ю тебе, Хансе!
— Тут нічого розказувати, баасе, — відповів Ханс, посмоктуючи свою люльку, — все вийшло надто легко. Баас памятає, що говорив чоловік у нічній сорочці і з поголеною головою? Він говорив, що кози призначені для годування когось, хто живе на горі. А хто ще живе на горі, окрім батька змій у печері? Та людина, якщо баас пам’ятає, додала, що на горі їдять тільки при новому місяці, а сьогодні якраз день нового місяця. Отже, за день до нового місяця, тобто вчора, змія була голодна.
— Усе це так, Хансе, але як ти міг убити змію, нагодувавши її?
— Ох, баасе, люди іноді їдять речі, від яких їм буває погано; так само й змії. В одному з ящиків бааса є кілька фунтів чогось, схожого на цукор, яке, змішавши з водою, використовують для збереження шкір і черепів.
— Ти говориш про кристали миш’яку?
— Я не знаю, як це називається, баасе. Я раніше думав, що це цукор і хотів покласти його в каву…
ebooksa