Сяйво

Що це означало? Денні молився Богові — але Бог не пояснив. А що тато буде робити, якщо перестане працювати тут? Він намагався виловити це з татових думок і все більше й більше переконувався, що той не знає. Головний доказ Денні одержав напередодні увечері, коли дядько Ел міг викинути тата з роботи так само, як містер Кроммерт, директор школи в Стовінґтоні, й Рада директорів викинули його з посади вчителя. І тато до смерті боявся цього — не тільки через себе, але й через них з мамою.

Тому Денні не посмів ні про що розповісти. Він міг лише безпомічно спостерігати й сподіватися, що насправді ніяких індіанців тут нема, а якщо і є, то вони погодяться почекати більшої гри й дозволять безперешкодно проїхати малюсінькому потягу на три вагони.

Але, як Денні не намагався, повірити в це він не міг.

Тут, в «Оверлуку», справи тепер пішли гірше.

Підступають снігопади, з їхнім початком скасуються всі його куці права. А що потім, коли випаде сніг? Що буде, коли вони виявляться замкненими всередині готелю, віддані на милість чогось, що до того просто бавилося з ними?

(Виходь, отримай своє!)

Що тоді? ТРЕМС.

Він здригнувся й знову заворочався в ліжку Тепер він навчився читати краще. Мабуть, завтра він спробує викликати Тоні, спробує змусити Тоні показати, що таке ТРЕМС і чи немає можливості запобігти йому. Він ризикне побачити жах. Йому треба знати.

Удаваний сон батьків нарешті перейшов у справжній, але Денні не спав ще довго. Він крутився в ліжку, мнучи простирадла, борючись із проблемою, доростати до якої буде ще багато років, він лежав уночі без сну, як самотній вартовий на посту. Десь після опівночі він теж заснув, і тоді не спав лише вітер, що підглядає за готелем і гуде в яскравому світлі зірок під його карнизами.

22. У вантажівці

Сьогодні непевний місяць,

Чорні часи настають.

Зірки у небі — як місиво.

Напевне, біду снують.

Сьогодні не вийду з дому —

Кривавий захід який!

Місяць непевний. Втома.

Біду віщують зірки¹⁹.

Хтось прилаштував до приладового щитка готельної вантажівки старий-престарий приймач із «б'юїка», і тепер з динаміка чувся дуже слабкий, приглушений, але виразний спів групи Джона Фоґерті «Віра у відродження чистих вод». Венді й Денні вирушили в Сайдвіндер. День видався ясний і світлий. Денні крутив у руках жовтогарячий читацький квиток Джека й здавався доволі життєрадісним, але Венді подумала, що вид у нього напружений і втомлений, немовби він не виспався й тримався лише за рахунок нервової енергії.

Пісенька скінчилася, і підключився диск-жокей.