— Поява звичайних ядерних бомб зумовлена історичною необхідністю. Я не кажу, що це добре, я кажу, що за тих обставин інакше бути не могло. Поява ж термоядерних — результат одержимості однієї людини. І їхнє існування повністю безглузде: хто б не скинув таку бомбу першим, загинуть усі. Хмари пилу накриють планету, температура впаде, і людство за лічені роки загине від голоду. Такому ми завдячуватимемо винятково Теллеру та його колегам. Зрозумів? — повторив запитання Арсен. — Якби проектувальники термоядерної бомби мислили критично, бомбу не створювали б, оскільки єдиний можливий наслідок її застосування — це зникнення цивілізації. Тому стверджувати, що наука погана, неправильно. Наука — це лише знаряддя, інструмент. Нерозумно звинувачувати інструмент в аморальності, забуваючи про руку, що його тримає.
— Розумію…
Марк і його дід одночасно позіхнули.
— Така відповідь тебе влаштовує?
— Абсолютно.
— Тільки не раджу поновлювати цю суперечку з тією кароокою бестією з дев’ятого поверху.
— Чому? — звів брови Марк.
— Та! — махнув рукою дід. — Ти однаково її не переконаєш. А так ви ще, дивись, і потоваришуєте.
— Ми не потоваришуємо!
— Ну, це ми ще побачимо. — Арсен підморгнув онукові. — А тепер спи.
Забрав келиха та вийшов з кімнати.
9
Марк не кривив душею, відповідаючи дідові, що навряд чи вони із Сонею потоваришують. Він справді думав, що вони більше не перетнуться, а якщо й перетнуться, то не заговорять. Та він помилився.
Хлопчак майже спав, коли залишений біля вікна планшет коротко завібрував. Марк навпомацки стягнув ґаджет із підвіконня, поклав біля голови на ліжко та розплющив одне око: хтось постукався в друзі у «ВКонтакті». Останнім часом таке траплялося вкрай рідко, тож він розкрив запит і з цієї миті остаточно прокинувся. Соня Марчук пропонувала дружбу. Марк натиснув кнопку «Додати в друзі». Планшет одразу клацнув, сповіщаючи про надходження нового повідомлення.
Соня 23:55
Привіт!
це я
та, що весь вечір заважала дивитися на зорі
ebooksa