Сповідь відьом. Тінь ночі

22
18
20
22
24
26
28
30

Ми приємно провели цілий день, обговорюючи нові способи виготовлення дерева Діани, але час, як і завжди, сплив непомітно й швидко.

— Ми побачимося в четвер? — спитала Мері.

— Боюся, в четвер я буду зайнята іншими справами, — сказала я. Річ у тому, що того дня мене чекали у Гуді Альсоп перед заходом сонця.

Обличчя Мері осунулося.

— Значить, тоді в п’ятницю?

— Тоді в п’ятницю, — погодилася я.

— Діано, — якось невпевнено сказала Мері. — Як ти себе почуваєш?

— Нормально, — здивувалася я. — А що, я маю хворобливий вигляд?

— Ти бліда й втомлена, — сказала Мері. — Як і більшість матерів, я маю схильність до… Ой! — Мері різко замовкла, почервоніла, як буряк, і поглянула на мій живіт. А потім швидко глянула мені у вічі. — Ти вагітна.

— Я матиму до тебе багато запитань наступного тижня, — сказала я, беручи Мері за руку і легенько стискаючи її.

— І давно ти вагітна? — поцікавилася вона.

— Не дуже, — відповіла я навмисне розпливчато.

— Але ж дитина не може бути від Метью. Вер неспроможний запліднити жінку, — сказала вона, здивовано піднімаючи руку до щоки. — Значить, Метью вітає майбутню появу дитини, навіть якщо вона не від нього?

Хоча Метью й попередив мене, що всі вважатимуть, що дитина від іншого чоловіка, ми з ним не поговорили про те, як саме слід відповідати. І мені довелося імпровізувати.

— Він вважає, що дитя — плоть від його плоті, — твердо відповіла я. Та моя відповідь, здавалося, лише посилила тривогу Мері.

— Тобі пощастило — Метью такий безкорисливий, коли йдеться про захист тих, хто опиняється в скруті. А ти, ти любитимеш дитину, хоча тобою заволоділи проти твоєї волі?

Мері вважала, що мене зґвалтували і що Метью одружився зі мною лише для того, щоб оберегти від ганебного тавра вагітної, але самотньої жінки.

— Дитя — воно невинне. Я не можу відмовити йому в своїй любові. — Я обережно намагалася ані розвіювати, ані підтверджувати підозри Мері. На щастя, вона вдовольнилася моєю відповіддю і з характерною для неї стриманістю не стала розпитувати мене далі.

— Ти не помилишся, якщо припустиш, — продовжила я, — що ми з Метью бажаємо тримати цю новину в таємниці якомога довше.

— Ясна річ, — погодилася Мері. — Я накажу Джоан приготувати для тебе спеціальний солодкий крем, який зміцнює й покращує кров і водночас заспокоює шлунок, якщо цей крем вживати перед сном. Він мені добре прислужився під час моєї останньої вагітності і, здається, сприяв послабленню вранішньої нудоти.