Напередодні штурму Райхстагу Військова рада 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту підготувала дев’ять прапорів перемоги — за кількістю дивізій, що входили до її складу. Для зручності прапори пронумерували.
Перші спроби штурму розпочалися рано-вранці 30 квітня. Бажання зробити подарунок Сталіну до 1 травня та відчуття близької перемоги зіграли злий жарт. Не перевіривши ретельно інформацію, верховному командуванню повідомили, що о 14:25 на Райхстагу встановили «Прапор Перемоги» — прапор армії № 5. Саме він, нині відомий як «штурмовий прапор 150-го ордену Кутузова ІІ ступеня Ідрицької стрілецької дивізії», і є офіційно визнаним «Прапором Перемоги».
Звістку негайно передали в Москву, і вона миттєво облетіла увесь світ. Отже, коли з’ясувалося, що це не так, спростовувати інформацію було вже незручно. До того ж командир 79-го корпусу генерал-майор Семен Перевьорткін, воїни якого штурмували Райхстаг, боявся наразитися на гнів маршала Жукова. Щоб хоч якось виправити ситуацію, командир 150-ї дивізії генерал-майор Василь Шатілов доручив командувачу 756-го полку Федору Зінченку терміново встановити прапор хоча б на першому поверсі Райхстагу. Перший червоний прапор на колоні біля входу у Райхстаг закріпив українець — сержант Петро Щербина.
Реальний штурм Райхстагу розпочали тільки ввечері 30 квітня. І перший «Прапор Перемоги», на переконання більшості дослідників, встановила приблизно о 23:00 група капітана Володимира Макова. Проте він, як і решта, не зберігся. Можливо, згорів під час пожежі або впав, не закріплений належним чином.
Близько опівночі капітан 1-го стрілецького батальйону Степан Нєустроєв наказав своєму замполіту, лейтенанту Олексію Бересту очолити групу, яка мала встановити прапор № 5 на куполі Райхстагу. Згодом керівництво представило до нагороди трьох «прапороносців» — Береста, Єгорова, Кантарію. Усі вони мали бездоганні, з погляду радянського керівництва, біографії, цілком вписувалися в образ радянського героя.
Чому ж Олексій Берест, який керував групою, не потрапив до офіційного радянського «канону»? Що зіграло з ним злий жарт: його національність чи посада? Достеменно це невідомо і до сьогодні.
8 травня 1946 року за встановлення Прапора Перемоги над Райхстагом звання «Герой Радянського Союзу» були удостоєні: капітан Василь Давидов, сержант Михайло Єгоров, молодший сержант Мілітон Кантарія, капітан Степан Нєустроєв, старший лейтенант Костянтин Самсонов.
Повоєнна доля Олексія Береста склалася трагічно.
Після війни Берест оселився в Ростовській області (Росія). Працював директором районної кінофікації. Не полишав спроб відновити справедливість, писав у різні інстанції. Можливо, саме це стало причиною ревізії його відомства та виявлення нестачі коштів. У 1953 році на Береста завели кримінальну справу. Він отримав 10 років пермських таборів. Відсидів половину строку, був звільнений за амністією. По повернені працював у ливарному цеху «Ростсільмашу». Загинув 3 листопада 1970 року, рятуючи з-під поїзда 5-річну дівчинку.
6 травня 2005 року Президент України В. Ющенко нагородив Олексія Береста званням Герой України посмертно.
Міф 45. Війна завершилася 9 травня
Вдень 9 травня мені зателефонули з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу. Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені.
Суть міфу
Війна для Радянського Союзу закінчилася 9 травня 1945 року.
Факти стисло
Закріплення у свідомості радянських громадян 9 травня як дати закінчення війни є наслідком історичної політики Радянського Союзу. Насправді, для СРСР Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 року.
Факти докладніше
Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини у Реймсі підписали о 02:41 7 травня 1945 року.
На церемонії підписання була присутня група журналістів. Проте на вимогу представника СРСР генерала Івана Суслопарова США і Британія погодилися відкласти публічне оголошення про капітуляцію, щоб Радянський Союз міг підготувати другу церемонію капітуляції в Берліні. З репортерів взяли обіцянку проінформувати про капітуляцію тільки 36 годин по тому — рівно о 15:00 8 травня 1945 року.