— І добре зробила, мамо. Тобі таки треба відпочити, у тебе дуже кепський вигляд.
«А, хай тобі повилазить! Ні, я не повинна показувати, що мені це неприємно. Слава богу, що я вмію грати», — подумала Джулія і весело розсміялася:
— Я не спала всю ніч, бо думала про твої прищики на обличчі.
— А вони таки справді бридкі. Том каже, що в нього раніше теж були такі.
Джулія глянула на Тома. В тенісці, з відкритою шиєю, скуйовдженим волоссям і вже трошки загорілим обличчям, він здавався зовсім юним. Важко було сказати, що він старший за Роджера.
— В Тома скоро ніс облупиться, — засміявся Роджер. — Ото гарний він після цього буде!
Джулії стало трошки ніяково. Їй раптом здалося, що Том помолодшав на кілька років, став Роджеровим ровесником — не тільки за віком: вони весь час верзли якісь нісенітниці, їли з величезним апетитом і пили пиво повними кухлями. Майкл, який ніколи не дозволяв собі ні з їсти, ні випити зайвого, із задоволенням стежив за ними. Його тішила їхня молодість і енергія. Джулії він у цю мить нагадував старого собаку, що лежить на осонні й легенько б’є хвостом по землі, дивлячись, як біля нього пустують двоє цуценят. Каву пили на моріжку під деревом. Джулії приємно було сидіти в затінку й дивитися на річку. Том був такий стрункий і граціозний у своїх довгих білих штанях. Вона ніколи раніше не бачила, як він курить люльку. Її це чомусь зворушило. Але Роджер став кепкувати з нього:
— Чому ти куриш люльку? Тому що, коли вона в тебе в зубах, ти почуваєш себе мужчиною чи, може, просто це тобі подобається?
— Відчепись, — одказав Том.
— Допив каву?
— Так!
— Тоді ходімо на річку!
Том нерішуче глянув на Джулію. Роджер перехопив його погляд.
— О, нічого, нічого, нехай мої шановні батьки тебе не турбують, їм є що робити — бачиш, скільки на них чекає газет? А матінка саме подарувала мені байдарку.
«Спокійно. Спокійно, не втрачай самовладання. І навіщо я, дурна, подарувала йому байдарку?» — подумала Джулія і ласкаво усміхнулась:
— Ідіть на річку, тільки глядіть, не перекиньтеся.
— Якщо й перекинемося, то нічого страшного. Ми прийдемо на чай. Корт розмічений, тату? Після чаю пограємо з тобою в теніс.
— Може, батько знайде ще одного партнера, і ви зіграєте вчотирьох.
— 0,^не варто. Удвох грати цікавіше. Ану, хто швидше добіжить до елінга! — запропонував Томові Роджер.
Том схопився з місця і кинувся бігти, Роджер помчав за ним. Майкл узяв одну з газет і оглянувся, шукаючи окуляри.