— Цей молокосос — нудний і дурний сноб.
— Гаразд, якщо ви про Тома такої думки, то чи не смішно вважати, що Джулія може його любити?
— Тільки жінка знає, на що здатні інші жінки.
— Непогано сказано, Доллі. Чого доброго, ми вас ще умовимо написати для нас п’єсу. Ну, а тепер цілком серйозно: подивіться мені у вічі і скажіть, чи ви справді впевнені, що між Джулією і Томом щось є?
Доллі подивилася Майклові у вічі. На обличчі в неї застиг вираз гіркоти. Бо хоч спочатку вона сміялася, коли їй розказували плітки про Джулію, сумніви незабаром усе ж взяли гору; вона пригадала кілька випадків, яким свого часу не надала значення і які тепер, у світлі цих чуток, підтверджували страшну підозру. Які невимовні муки відчувала вона в цю мить! Докази? Доказів у Доллі не було; була тільки інтуїція, якій вона не могла довіряти; вона хотіла ствердно відповісти Майклові, але все ж таки перемогла себе. Вона не могла зраджувати Джулію. Цей дурень може ще піти й розповісти їй усе, і тоді Джулія не захоче з нею й розмовляти. Він міг також найняти детектива і спіймати Джулію на гарячому. Хто зна, чим це може скінчитися, якщо вона розповість правду…
— Ні, не впевнена.
В очах у неї блиснули сльози й покотилися по щоках. Майкл бачив її розпач, але це тільки смішило його. Та він усе ж таки спробував утішити її:
— От бачите, я в цьому й не сумнівався. Ви знаєте, як Джулія вас любить, то навіщо ж ревнувати її до інших!
— Бог свідок, мені для неї не жаль нічого, — схлипнула Доллі. — Але останнім часом вона чомусь ставиться до мене не так, як завжди. Якось холодно й непривітно. Я завжди була її найщирішим другом, Майкле.
— Так, я це знаю.
— Для мене нічого дорожчого не було…
— Ну, ну, навіщо ж впадати у відчай? Ви знаєте, я не з тих чоловіків, що обговорюють із сторонніми поведінку своєї дружини. Я завжди вважав це дуже негарним. Але вам я скажу, що ви не маєте ніякісінького уявлення про характер Джулії. Секс для неї не існує. Коли ми з нею одружилися, вона інакше дивилася на ці речі, і я навіть можу вам зараз признатися, що іноді це завдавало мені чимало турбот. Я не хочу, звичайно, сказати, що вона поводилася, як німфоманка, але часом вона забувала, що існують якісь межі. Постіль — це, звичайно, річ хороша, але ж існують ще й інші інтереси в житті. Та після того, як народився Роджер, вона дуже змінилася. Дитина відразу заспокоїла її. І всі свої почуття вона почала вкладати в гру. Ви читали Фрейда, Доллі, знаєте, як він називає таке явище?
— Ах, Майкле, нащо мені ваш Фрейд?
— Він називає це сублімацією. Он як. І я часто думаю, що саме завдяки цьому вона стала великою актрисою. Театр не терпить роздвоєння, і, щоб бути справжнім актором, треба віддавати йому себе всього. Мене страшенно дратують люди, які вважають, ніби актори тільки те й роблять, що розважаються! У нас просто не залишається часу на такі дурниці.
Майклові слова розізлили Доллі, і до неї, нарешті, повернулося самовладання.
— Гаразд, Майкле, скажімо, в тому, що Джулія проводить час з нікчемним шмаркачем, справді немає нічого страшного, і ми з вами про це знаємо. Але ж її репутація страждає все одно! Зрештою, своєю справою ви з Джулією завдячуєте також тому фактові, що досі були зразковим подружжям. Вас ставили всім за приклад, гідний наслідування. Публіці приємно було чути, що ви — вірні одне одному.
— А ми й зараз вірні, хай йому чорт!
Доллі вже вривався терпець.
— Але ж, кажу вам, люди верзуть про н$ї казна-що. Невже ви не розумієте, чим це пахне? Якби Джулія весь час потрапляла в якісь скандальні історії, то ніхто б не звертав на це уваги. Та оскільки після багатьох років зразкового подружнього життя вона раптом пустилася берега, кажу вам, усі заговорили про неї. Це завдає непоправної шкоди нашій справі взагалі.
Майкл кинув на неї короткий погляд і ледь помітно всміхнувся.