— Так, гра непогана.
— От якби ти пішла за куліси і сказала це їй особисто! Це була б для неї така радість.
— Я?
Він, певно, не розумів, про що просить її. Щоб вона, Джулія Лемберт, пішла за куліси вітати якусь заштатну акторку? Це просто нечувано.
— Я пообіцяв, що приведу тебе після другої дії. Будь ласка, Джуліє. Вона так зрадіє.
«Дурень. Дурень нещасний. Що ж, гаразд, я витримаю і це».
— Ну, звичайно, якщо ти вважаєш, що це матиме якесь значення для неї, то я охоче піду.
Після другої дії Том провів її до артистичної убиральні Евіс Крічтон. Цю убиральню Евіс займала з негарною дівчиною, з якою виступала в першій сцені. Том відрекомендував їх одна одній. Евіс Крічтон трохи манірно простягнула Джулії мляву руку.
— Я дуже рада познайомитися з вами, міс Лемберт. Будь ласка, не звертайте уваги на цей розгардіяш. Не варто ж наводити порядок на один вечір.
Вона абсолютно не хвилювалася. Більше того, вона почувала себе, здавалось, цілком упевнено.
«Залізна вдача. І добре знає, що їй потрібно. Вдає з себе полковницьку дочку».
— Я така вдячна вам за те, що ви прийшли сюди. Боюся, що п’єса нічого цікавого собою не являє, але ми, початківці, не маємо права вередувати. Читаючи п’єсу, я весь час вагалася, але мені все ж сподобалася моя роль.
— Ви чарівно граєте її, — сказала Джулія.
— О, ви дуже люб’язні. Якби тільки в нас було більше репетицій! Я дуже хотіла показати саме вам, на що я здатна.
— Ну, ви ж знаєте, я працюю вже багато років у театрі. І я давно переконалася в тому, що талановиту людину завжди помічають. Чи не так?
— Я розумію, що ви маєте на увазі. Звичайно, мені ще дуже бракує досвіду, я це знаю, але мені так хочеться показати, на що я здатна. Грати я вмію — щодо цього я цілком певна. Мені б тільки дістати справжню роль, роль, яка могла б мене захопити.
Вона зробила паузу в надії, чи не скаже Джулія, що в новій виставі «Сіддонс-театру» є така роль для неї, але та тільки мовчки усміхалася, дивлячись на неї. З похмурим гумором Джулія думала в цю мить, що опинилася в ролі дружини сільського священика, яка вислухує компліменти від дружини сквайра.
— Ви давно вже виступаєте на сцені? — запитала вона нарешті. — Дивно, що я досі нічого не чула про вас.
— Якийсь час я виступала в ревю, однак потім вирішила, що просто марную там час. Протягом останнього сезону я мандрувала з гастрольною трупою, але мені хотілося б працювати в Лондоні.
— В Лондоні так багато безробітних акторів, — сказала Джулія.