Потайна кімната

22
18
20
22
24
26
28
30

— Усі гості заночували тоді на дачі? — запитала Ліне, ховаючи фотографії в торбинку.

— Так.

— Важко думати, що дача згоріла, правда?

— Значно важче усвідомити смерть Бернгарда.

Ліне спробувала завести розмову про потайну кімнату, з якої почалася пожежа, і про період, коли сталося пограбування в аеропорту. Але Трюґве Юнсрюд цього разу не дав себе збити зі шляху, водно торочив про важливі для Робітничої партії передвиборчі моменти.

Через майже дві години Ліне мала достатньо матеріалу для повноцінної статті про те, наскільки важливі давні соціал-демократичні ідеали для управління й оновлення держави загального добробуту, однак не почула нічогісінько вартісного про події влітку 2003 року.

63

Зарипіли завіси, коли Вістінґ підняв догори гаражні ворота. Пронизливий звук був схожий на зойк болю.

На стіні, під самою стелею, — два віконця. Потужна робоча лампа звисала зі стелі над захаращеним приміщенням. Під нею стояв на штативі мотоцикл без коліс і бензобака. На бетонній підлозі упереміш з інструментами валявся розібраний двигун і брудне ганчір’я. На спинці розкладного стільця, біля відчиненої скрині з ключами, висів комбінезон. Навколо громадилися інші напіврозібрані скелети мотоциклів, ящики із запчастинами, коробочки з гайками, каністри з рештками машинних олив.

Вони зайшли в гараж. Стіллер показав, де треба почепити приховані камери.

Технік з Кріпоса взявся до роботи. Крихітні камери пересилатимуть зображення у дім Бернгарда Клаусена, де засяде поліція і спостерігатиме за всім, що відбуватиметься в гаражі.

— Ми не зможемо засудити їх за пограбування валюти, навіть якщо доведемо, що вони вдерлися у гараж, — завважив Тюле.

— Ми використаємо приманку, щоб зламати їхню найслабшу ланку — Генрієтте Коппанґ, — сказав Стіллер. — Це вона приведе їх сюди. Це вона повинна заговорити…

Вістінґ погортав книгу-інструкцію з детальними схемами різних моточастин, яка лежала на лавці. Він уже радів незабарному розв’язку справи. Перспектива тюрми і думки про наслідки для маленької доньки мали б змусити Генрієтте Коппанґ заговорити. Інша справа — зникнення Симона Мейєра. Ті, хто міг щось знати, мертві — і Бернгард Клаусен, і його син.

— А тут що? — озвався Стіллер, потягнувши за клямку дверей до якоїсь комори у глибині гаража.

— Вона зачинена на додатковий навісний замок, — звернув увагу колег Тюле.

— Можемо її використати, — зрадів Стіллер. — Якби хтось ховав щось у гаражі, то саме в цій коморі.

Він роззирнувся навколо, помітив великі кусачки.

— У комору теж треба поставити камеру, — сказав Стіллер, намагаючись зрізати замок.

— Я десь тут бачив більші кусачки.