— Як ви сприйняли зміну його світогляду?
— Ми здебільшого обговорювали проблеми фінансів. Бернгард Клаусен не погоджувався з податковими пропозиціями Робітничої партії напередодні виборів, вимагав установити нижчий податковий поріг і тим самим збільшити індивідуальне споживання. Він вважав, що ми, політики, мали б відчувати більше довіри до свого народу, дозволити йому самому обирати, на що витрачати зароблені гроші. Стверджував, що важка робота й приватні ініціативи повинні високо оплачуватися. Може, так думати його спонукало власне життя, коли він змушений був важко гарувати, багато чим жертвувати, а віддачу отримував неспівмірну.
Трюґве Юнсрюд підвівся, приніс кавник і дві філіжанки.
— Коли ви помітили зміни в його політичному світогляді?
Господар налив кави.
— Не певний, чи вираз «зміна політичного світогляду» коректний. Звучить надто драматично. Просто він вірив в індивідуальну свободу й особисту відповідальність. Однак ми, близькі його соратники, помітили зміни після однієї лікарняної відпустки, коли він був міністром охорони здоров’я.
Ліне скористалася нагодою нав’язати розмові тему, яка найбільше її цікавила.
— Після смерті сина? — запитала вона.
Трюґве Юнсрюд заковтнув наживку.
— Радше після смерті дружини. Гадаю, він тоді впав у депресію…
— Тобто?
Партійний ветеран похапливо відпив трохи кави.
— Охорона здоров"я — одне з наших найбільших національних досягнень, але для того, щоб зберегти хороший рівень медичного обслуговування, ми не можемо допомогти всім і в усьому. Ліки для Ліси коштували мільйони і, можливо, подарували б їй на рік-два довше життя. Комітет з прийняття рішень уже відхилив прохання про лікування, як за ціною, так і тому, що не було доказів його ефективності. Я пам"ятаю розмови про операцію в Ізраїлі, але норвезькі лікарі її не підтримали. Багато в чому Бернгард Клаусен став політичним заручником. Він вирішив продати дачу в Ставерні й за виручені кошти купити необхідні ліки, але це означало б кінець його міністерської кар’єри.
Трюґве Юнсрюд стиснув губи, ніби сказав забагато.
— Зрештою, від ідеї продати дачу його відмовила сама Ліса. Вона вважала, що куплений час не вартий тих проблем, які постануть, а чоловік та син не матимуть більше втіхи від літньої хатинки. Суть у тому, що Бернгард ніколи не почувався вільним у виборі, коли йшлося про нього особисто і про його сім’ю. Тому й почався отой період світоглядних сумнівів.
— Я так зрозуміла, що Леннарт звинувачував батька в смерті матері, — втрутилася у розповідь Ліне.
— Звичайно, звинувачував, але не так безжально, як звинувачував себе сам Бернгард. Це не зруйнувало їхні стосунки.
Ліне завважила, що чула протилежне твердження. Трюґве Юнсрюд підвівся.
— Стосунки між батьком і сином іноді бувають непростими, — сказав він, рушаючи в протилежний кінець вітальні. — Покажу вам одне фото.
Він відчинив шухляду комода й вийняв конверт з фотографіями.
ebooksa