— Вислати патрульне авто? Саме на цю мить вільного немає, але я щось вигадаю…
Вістінґ відчував, як кров гупає йому у вухах. Можливо, операція усе ж не провалилась іще? Зловмисники могли й не знати, що в коробках, які винесли з дачі Клаусена, були гроші. Ану ж, вони й досі сподіваються, що здобич сховано в потайному місці Леннарта. Може, червона цятка спинялася на вулиці під будинками його і Ліне лише задля спостереження, чи є хтось удома, перш ніж самим податися в Осло. Поліційне авто може все зруйнувати.
— Ні, — відповів він. — Не треба… Дякую!
Вістінґ зателефонував Мортенсенові.
— Сідай у машину і їдь до мене додому. Задзвони, коли під’їжджатимеш.
Мортенсен ні про що не питав.
— Боюся, це горить, — додав Вістінґ.
72
Зі спальні знову долинув голос Амалії.
— Мамо!
Ліне не відповіла, бачила лише, як губи за балаклавою розтягнулися в усмішці.
— Гроші в підвалі, — прошепотіла вона.
Чоловік сіпнув головою, ніби від удару.
— Що ти сказала?
— Гроші з пограбування в аеропорту… Вони лежать у підвалі.
— Тут?
— Так.
Чоловік зареготав.
— Чому тут?
— Слідча група… — почала Ліне. — Тут їхній командний центр.
ebooksa