Конфуцій із цього приводу сказав:
— Важко знаходити таланти, чи не так? У цьому найбільшого успіху досягли Яо і Шунь. А в царя Войовничого серед його десяти сановників була одна жінка, тому їх у нього, власне, було тільки дев’ять. Цар Освічений володів двома третинами Піднебесної, але при цьому продовжував бути підданцем дому Інь. Можна сказати, що дім Чжоу має найкращі чесноти.
Учитель сказав:
— Ось Юй — я в нім не бачу ґанджу. Він харчувався дуже погано, але богам і духам приносив щедрі дари; вдягався бідно, але на свій ритуальний одяг прикрас не шкодував; жив у халупі, але віддавав усі сили копанню каналів, щоб відвести води потопу. Я в нім не бачу ґанджу.
Глава 9. Учитель рідко...
Учитель рідко говорив про вигоду, долю й людяність.
Житель вулиці Заможних сказав:
— Який великий Конфуцій! Його ученість неосяжна, ось тільки не зумів він нічим уславитись.
Учитель, почувши про це, звернувся до своїх учнів:
— Що ж мені робити? Чи взятися керувати колісницею? Чи зайнятися стрілянням з лука? Візьмусь-но керувати колісницею.
Учитель сказав:
— Згідно з ритуалом шапка має бути з конопель, але сьогодні її роблять із шовку, що дешевше, і в цьому я йду за всіма.
Згідно з ритуалом треба вклонятися внизу біля входу в залу, але сьогодні вклоняються нагорі, що зухвало. Хай буду проти всіх, але вклоняюсь унизу.
Учителю були чужі чотири вади: схильність до домислів, зайва категоричність, упертість, себелюбність.
Коли Конфуцієві погрожували в Куані, він сказав:
— Хіба після смерті володаря Освіченого тут, у мені, не вціліла освіченість? Якби Небо забажало цю освіченість погубити, то я не зміг би долучитися до неї. Але Небеса її не погубили. А куанці... Як їм зі мною впоратися?
Один вельможа спитав Цзигуна:
— Як багато в Учителя здібностей, талантів! Він має найвищу мудрість?
Цзигун відповів:
— Справді Небо дозволило йому долучитися до найвищої мудрості. Ще він має багато талантів.