Учитель сказав:
— Ю! Чи навчити тебе, що таке знання?
Вважай знанням те, що знаєш, і вважай незнанням незнання. Це і є знання.
Цзичжан учився, щоб добитись заплати, і Учитель йому сказав:
— Більше слухай, оминаючи все неясне, обережно говори про решту — рідше вину-ватимуть. Більше спостерігай і сторонись небезпеки, обережно дій в решті — рідше каятимешся. Якщо рідко винуватять за слова і рідко каєшся у своїх учинках, у цьому і знайдеш заплату.
Князь Скорботної Пам’яті спитав:
— Як упокорити народ?
Конфуцій відповів:
— Якщо піднести й поставити чесних над безчесними, то народ упокориться. Якщо підносити безчесних, ставлячи їх над чесними, то народ не скориться.
Доброчинний із Молодших спитав про те, як добитися, щоб народ був шанобливий, вірний і натхненний.
Учитель відповів:
— Будь із ним серйозним, і він почне шанувати; виконуй обов’язок сина і батька, — і він буде вірний, піднеси здібних, напучуй не-умілих, — і він надихнеться.
Хтось запитав Конфуція:
— Чому ви не берете участі в керуванні державою?
Учитель відповів:
— У Книзі сказано: «Яка твоя пошана до батьків? Ти шануєш їх, ставишся з любов’ю до братів і проявляєш усе це у справах правління». Це і є управління державою. То навіщо для участі в ньому ставати на службу?
Учитель казав:
— Людині й не бути правдивою? Не відаю, чи можливе таке. Якщо в малої чи великої повозки не скріплені голоблі з поперечиною, хіба на них якась їзда можлива?
Цзичжан спитав, чи можна дізнатися, що буде через десять поколінь.
Учитель відповів:
ebooksa