Учитель сказав:
— У доброчинних людей завжди є що сказати, але в кого є що сказати, той не завжди буває доброчинним.
Хто повний людяності, той неодмінно хоробрий, але хоробрий не завжди повен людяності.
Наньгун спитав Конфуція:
— І майстерно стріляв з лука, Ао міг пересувати по суходолу човни, але це їм не допомогло й обидва зле скінчили. а Юй і Цзи самі орали землю й здобули всю Піднебесну!
Учитель нічого на це не відповів, але, коли Наньгун Ко вийшов, сказав:
— Який він справді чеснотливий муж!
Як він шанує чесноту!
Учитель казав:
— На жаль, буває, чеснотливий муж — і нема в нім людяності, але не буває, щоб мала людина — і була вона людяна!
Учитель сказав:
— Як можна бути невибагливим до того, кого ти любиш?
Як можна залишати без поради того, кому ти відданий?
Учитель сказав:
— Складаючи формулювання, Бі Чень спочатку створював його начорно, Ши Шу висловлював про це свою думку, відповідальний за зовнішні зносини Цзиюй вносив правки, а Цзичань зі Східного селища вигострював.
Хтось попросив Учителя висловитися про Цзичаня, і він відповів:
— Це милостива людина.
Коли попросили висловитися про Цзисі, відповів:
— Це ж він, це він!
Коли попросили висловитися про Гуань Чжуна, відповів:
ebooksa