Учитель сказав:
— Хто поширює чутки, той відкинув чесноту.
Учитель сказав:
— Як можна разом із ницою людиною служити володарю? Коли вона ще не досягла своєї мети, то тривожиться лише про те, щоб досягти. Коли вже досягла, то тривожиться лише про те, щоб не втратити. Коли тривожиться про те, щоб не втратити, може піти на все.
Учитель зауважив:
— У давнину в людей було три вади, яких у наш час уже, мабуть, не знайти! Нестримність у древніх проявлялась у норовливості, сьогодні вона проявляється в розпещеності; погордливість древніх проявлялася в стриманості, сьогодні вона проявляється в злостивості; глупота древніх проявлялася в щирості, сьогодні вона значить тільки брехливість.
Учитель казав:
— Людяність рідко поєднується з солодкими речами й улесливим виразом обличчя.
Учитель зауважив:
— Погано, коли фіолетовий колір затьмарює яскраво-червоний; погано, коли мелодії уділу Чжен псують високу музику; погано, коли велемовні гублять держави.
Учитель сказав:
— Я хотів би не говорити.
— Що ж тоді ми зможемо передати, якщо Ви не будете говорити? — спитав Цзигун.
Учитель відповів:
— А чи каже Небо що-небудь?
Але чергуються в році сезони,
Народжується все суще.
А чи каже Небо що-небудь?
Жу Бей хотів, щоб його прийняв Кон-фуцій. Конфуцій відмовився своєю хворобою. Але щойно той, хто передав прохання Жу Бея, вийшов за двері, Конфуцій узяв гуслі й заспівав, щоб Жу Бей його почув.
Цзай во, питаючи про трирічну жалобу по батькам, сказав, що термін її надто довгий:
ebooksa