— Якщо чеснотливий муж протягом трьох років не виконуватиме ритуали, то ритуали неминуче занепадуть; якщо він протягом трьох років не буде займатися музикою, то музика зазнає неодмінного краху. Але траур можна завершити за рік, коли закінчуються запаси торішнього зерна, знімають новий урожай і цілком змінюється вогонь, запалюваний від тертя по дереву.
— Ти будеш спокійний, якщо після року жалоби почнеш харчуватися рисом і носити парчевий одяг? — спитав Учитель.
Цзай во відповів:
— Так, буду.
— Якщо ти будеш спокійний, — сказав Учитель, — то так і вчини. А чеснотливий муж, коли він у траурі, не може насолоджуватися смачною їжею, не радіє музиці й не почуває себе в затишку вдома. Але якщо ти будеш спокійний, то так і вчини.
Коли Цзай во вийшов, Учитель зауважив:
— Юй нелюдяний! Син не покидає рук батька та матері три роки після свого народження. І трирічна жалоба по батькам — загальний звичай у Піднебесній. Хіба батько й мати Юя не носили його на руках три роки?
Учитель сказав:
— Тяжко, коли не знаходять застосування своєму серцю, проводячи всі дні, догоджаючи череву! Хіба нема такої гри, як шашки? Краще вже грати в них, ніж нічого не робити!
Цзилу спитав:
— Чеснотливий муж цінує сміливість?
Учитель відповів:
— Чеснотливий муж над усе цінує справедливість. Коли чеснотливий муж сміливий, але несправедливий, він викликає чвари; коли мала людина смілива, але несправедлива, вона стає розбійником.
Цзигун спитав:
— Чеснотливий муж кого-небудь ненавидить?
Учитель відповів:
— Ненавидить. Він ненавидить тих, хто пліткує про інших, ненавидить нижчих, які паплюжать найвищих, ненавидять тих, хто, вирізняючись сміливістю, не додержують ритуалу, ненавидять людей, повних рішучості, але упертих.
Потім Учитель спитав:
— А ти, Ци, теж ненавидиш когось?
— Я ненавиджу тих, хто живе чужим розумом, вважає непокірність сміливістю, а доносительство — проявом відданості.