Безтурботний

— Так.

Расколь похитав головою. Перевів погляд на Харрі й знову похитав головою:

—- Не розумію, хто з нас виглядає дурнішим. Ти, якого ошукує твій же друг? Твій приятель, який сподівається сховатися після того, як поцупить мої гроші? — Він тяжко зітхнув: — Чи я, який дає гроші?

Харрі думав, що відчує радість або хоч би полегшення. Але замість цього вузол у нього в животі затягнувся ще тугіше:

— Яка інформація тобі потрібна?

— Тільки ім’я твого приятеля і назва банку в Єгипті, де він зніме гроші з рахунку.

— Повідомлю за годину. — Харрі підвівся.

Расколь потер руки так, немов із нього щойно зняли наручники.

— Сподіваюся, ти не думаєш, що розумієш мене, Спіуніу — сказав він тихим голосом, не підводячи очей.

Харрі зупинився:

— Що ти маєш на увазі?

— Адже я циган. І на моєму світі все може бути поставлено з ніг на голову. Ти знаєш, як буде «Бог» по-циганськи?

— Ні.

— Девел. Забавно, чи не так? Якщо хочеш продати душу, Спіуніу непогано б знати, кому ти її продаєш.

Халворсен не забув проїхатися з приводу виснаженого вигляду Харрі.

— А що таке «виснажений»? — запитав Харрі й відкинувся на спинку офісного стільця. — Хоча гаразд, не турбуйся.

Коли ж Халворсен поцікавився, як пройшло побачення, а Харрі попросив його визначити значення слова «побачення», той покинув кабінет, щоб купити щасливий квиток у кіоску в Елмера.

Харрі набрав номер, який повідомила йому Ракель, але знову ж таки хтось, як зрозумів Харрі, по-російськи відповів, що він не туди потрапив. Тоді він зателефонував Б’ярне Мьоллеру і спробував створити у шефа враження, що він влучив у точку. Судячи з голосу співбесідника, спроба виявилася безуспішною.

— Мені потрібні хороші новини, Харрі. А не звіти про те, на що ти витрачаєш свій робочий час.

До кабінету ввійшла Беате. Вона проглянула запис іще разів десять, і тепер у неї вже не залишилося сумнівів в тому, що Забійник і Стіне Гретте знали одне одного: