Безтурботний

Харрі сів:

— Вони збігаються з тими, що злочинець залишив на пляшці з-під коли. Він тримав її в руках, перш ніж увійти до банку.

— А ми можемо бути упевнені, що це та сама пляшка?

— Не хвилюйся, шеф, і пляшка і злочинець є у нас на відео. Адже ти щойно прочитав написану Левом Гретте від руки передсмертну записку, в якій він фактично надає зізнавальні свідчення, чи не так? А сьогодні вранці ми побували в Дісенгренде і повідомили про все Тронна Гретте. На горищі знайшлося декілька старих шкільних зошитів Лева, ми взяли їх на якийсь час і передали графологові з криміналістичної лабораторії. Він не сумнівається, що передсмертна записка написана тією ж людиною.

— Так-так, усе так, але я хочу бути на сто відсотків впевненим, Харрі, перш ніж ми зробимо офіційну заяву. Адже це пер-шополосна новина, сам розумієш.

— Ти б хоч трохи порадів, шеф. — Харрі підвівся. — Давненько у нас таких гучних справ не було, і ми цей злочин розкрили. То де ж свято з серпантином і Повітряними кульками?

— Напевно, ти маєш рацію, — зітхнув Мьоллер і, помовчавши, запитав: — А ти ж бо чому не радієш?

— Порадію, коли з іншим злочином розберуся, ти знаєш із яким, — Харрі попрямував до дверей. — Ми з Халворсеном сьогодні все зайве викинули з голови і з завтрашнього дня беремося за справу Елен.

Мьоллер кашлянув, і Харрі зупинився в дверях:

— Слухаю, шеф?

— Просто хочу дізнатися, як ти з’ясував, що Лев Гретте і Забійник — одна особа.

—- Будь ласка. За офіційною версією, Беате пізнала його на відео. Хочеш почути неофіційну?

Мьоллер масажував заніміле коліно. Вигляд у нього знову став стурбований.

— Та ні, мабуть.

— Ось так, — сказав Харрі, не переступаючи поріг «Камери тортур».

— Ось так. — Беате розвернулася на стільці й утупила погляд в екран.

— Ось зайшов подякувати за співпрацю, — мовив Харрі.

— Взаємно.

Харрі не рухався з місця, вертячи в руці зв’язку ключів.

— Так чи інакше, — сказав він, *-г-Іварссону нічого так довго злитися. Він розділить успіх із нами, адже це його ідея — об’єднати нас в команду.