Безтурботний

— Подивися на іншу руку — на ній одного пальця не вистачає.

— Я бачила, — сказала Беате. — Схоже, його недавно відрізали. Що б це означало?

Харрі підійшов ближче і посвітив ліхтариком:

— Рана не зажила, а крові майже немає. Виходить, він довго тут провисів, аж поки в нього палець відрізали. Хтось сюди заходив і переконався, що хлопець сам зробив за нього роботу.

— Хто ж?

— Бачиш, у деяких країнах цигани карають злодіїв, відрізаючи в них палець, — відповів Харрі. — Якщо ті обікрали циган, прошу зауважити.

— Здається, відбитки вийшли відмінні, — сказала Беате і витерла з лоба піт. — Обрізатимемо мотузок?

— Ні, — заперечив Харрі. — Зараз роззирнемося, приберемо за собою і вшиємось. Я бачив телефонну будку на головній вулиці. Подзвоню в поліцію, не представляючись, і дам відбій. Коли повернемося до Осло, ти сюди зателефонуєш і попросиш прислати н^м акт судмедекспертизи. Не сумніваюся, що він помер від задухи, але мене цікавить, о котрій годині настала смерть.

— А що робити з дверима?

— Та нічого.

— Як у тебе потилиця, болить? Пов’язка вся червона.

— Не біда. Гірше з рукою — я на неї приземлився, коли двері вибивав.

— Сильно болить?

Харрі обережно підвів руку, і обличчя його спотворила гримаса:

— Не болить, поки вона у спокої.

— Скажи спасибі, що не страждаєш сетесдальською трясучкою.

Двоє з трьох, що перебували в кімнаті, розсміялись, але сміх швидко стих.

По дорозі назад у готель Беате запитала Харрі, чи все йому тепер ясно,

— З технічної точки зору — ясно. Тільки ось про самогубство я так ніколи не скажу. — Він кинув сигарету, і вона описала вогненну дугу в майже непроглядній темряві. — Таким уже я вродився.

29