— Я вас благаю… полковнику… — прошепотів священик.
Да Сільва мовчав. Він вочевидь тішився приниженням супротивника.
Катерина розпачливо глянула на мене.
— Не відмовляйте, — промовила вона до да Сільва. — Запевняємо вас — це не обман.
Ніхто з нас трьох не збирається заважати вам. Але прошу вас — зарадьте біді. Ніхто не знатиме, що ви причетні до цього, повірте нам!
Господар безпорадно розвів руками.
— Чим же я можу зарадити? Перш ніж я туди доїду… А втім, ви казали, сеньйорино, що це якась банда засліплених фанатизмом мешканців Пунто…
Катерина не зводила очей з да Сільва.
— На жаль, я безсилий… — сказав да Сільва, ховаючи очі.
Катерина глянула на нього з відразою.
— Якщо ви відмовите… то… то…
Да Сільва раптом насупився. Але перш ніж він устиг щось сказати, я втрутився в розмову.
— Гадаю, сеньйор полковник зробить усе, що зможе!
— Ви, далебі, перебільшуєте, — да Сільва раптом змінив тон. — Адже ми не знаємо, чи ці люди взагалі дісталися до інституту. Може, вони вернулися… Або, в крайньому разі, виб"ють кілька вікон та й розійдуться по домівках.
— А якщо вони вдеруться в інститут? В лабораторію…
— Але ж професор Боннард сьогодні поїхав з інституту. Його бачили вранці в Пунто, а потім у машині на шосе. В машині були сеньйора де Ліма та Маріо…
— Йдеться не про них. В інституті залишилося всього кілька працівників. Адже сьогодні неділя… А якщо вони спробують вчинити опір нападникам? Не кажучи вже про знищення апаратури… Не знаю, чи усвідомлюєте ви важливість експериментів, які провадить професор Боннард?
Да Сільва пильно глянув на мене.
— На жаль, не знаю, — зітхнув він. — Але мені дуже цікаво… Адже ви перебули там ніч…
— Облишмо, нарешті, цю гру! — Катерина «є витримала. — Сеньйоре да Сільва! Невже ви не розумієте, що вам од цього все одно не буде. ніякого зиску? Навіть коли… — вона затнулась.
ebooksa