– Вона справді так каже?
– Вона навіть має для вас окреме ім’я – містер Гайд.
– От капосне дівчисько. Не звертайте уваги. Ви ж знаєте, які ці жінки.
– Авжеж, знаю, – сказав Семпере-молодший тоном, який не залишав сумніву в тому, що він справді багато про що знає, але про жінок – анічогісінько.
– Ізабелла говорить вам так про мене, але ви не думайте, що вона нічого не каже мені про вас, – наважився закинути вудочку я.
Я побачив, як щось змінилося в його обличчі. Я дозволив, щоб мої слова, наче краплі кислоти, проникли крізь його обладунок. Він подав мені каву зі стурбованою усмішкою й підхопив тему розмови з такою вправністю, яка здалася б незграбною навіть у контексті найпримітивнішої з оперет.
– Що ж вона могла сказати вам про мене? – спитав він таким тоном, ніби це анітрохи його не цікавило.
Я залишив його на кілька секунд у стані непевності.
– А ви справді хочете це знати? – запитав я недбало, ховаючи усмішку за філіжанкою.
Семпере-син знизав плечима.
– Вона каже, що ви чоловік добрий і великодушний, що люди не розуміють вас, бо ви трохи сором’язливий і не заходите далі, – тут я цитую її буквально, – аніж галантний кавалер із кінофільмів і глибоко порядний чоловік.
Семпере-молодший проковтнув слину й подивився на мене з подивом.
– Я не стану брехати вам, друже Семпере. Я дуже радий, що ви самі порушили цю тему, бо вже давно хотів обговорити це з вами, та не знав як.
– Обговорити що?
Я стишив голос і подивився йому прямо у вічі.
– Між нами кажучи, Ізабеллі подобається тут працювати, бо вона від вас у захваті, і боюся навіть, що вона таємно у вас закохана.
Семпере дивився на мене таким поглядом, ніби його ось-ось ударить правець.
– Але це кохання цілком чисте. Ви це відчуваєте? Духовне. Вона закохана у вас, як героїня Діккенса, щоб вам було більш зрозуміло. Але й без грайливості, без дитячих витівок. Ізабелла, хоч і юна, але вже цілком сформована як жінка. Та ви й самі, я певен, помітили…
– Лише тепер, коли ви про це сказали.
– І я говорю не тільки, якщо ви дозволите мені таку вільність, про її надзвичайно привабливі форми, а й про те поєднання доброти та внутрішньої краси, яке вона в собі носить і яке чекає лише слушної нагоди, щоб вийти назовні й зробити якогось везунчика найщасливішим чоловіком у світі.
ebooksa