Семпере не знав куди подітися.
– А крім того, у неї стільки прихованих талантів. Вона знає мови. Грає на фортепіано, наче янгол. Розуміється на числах ліпше за якого-небудь Ісаака Ньютона. А які страви вона готує! Подивіться на мене. Я погладшав на кілька кілограмів, відтоді як вона стала працювати на мене. Таких делікатесів ви не знайдете в жодному ресторані… І не кажіть мені, що ви нічого про це не знали.
– Вона нічого не казала про те, що вміє куховарити…
– Я говорю про кохання, а не куховарство.
– Але ж…
– Ви розумієте, що відбувається? Дівчина, хоч і має вигляд звірючки, яку годі приборкати, у глибині душі лагідна й сором’язлива до патологічних меж. У цьому винні черниці, які забивають дівчатам голову розповідями про пекло й доводять їх до розпачу своїми нудними уроками шиття. Нехай живе школа вільного навчання!
– Але я ладен заприсягтися, що вона дивиться на мене, майже як на ідіота, – запевнив мене Семпере.
– Та це ж і справді незаперечний доказ. Друже Семпере, коли жінка дивиться на вас, як на ідіота, то це означає, що в ній швидко зростає кількість статевих гормонів.
– Ви в цьому певні?
– Я в цьому певен більше, аніж у платоспроможності Банку Іспанії. Повірте, я трохи в цьому тямлю.
– Батько каже мені те саме. Що я маю робити?
– Це, знаєте, залежить від обставин. Вам подобається дівчина?
– Подобається? Не знаю. Як людина може знати, чи…
– А дуже просто. Подивіться на неї скоса – чи при цьому ви відчуєте бажання вкусити її?
– Укусити?
– Укусити її, скажімо, за гепу.
– Сеньйоре Мартін…
– Не соромтеся мене, адже ми обидва чоловіки, а відомо, що чоловіки – це втрачена ланка між піратом і свинею. Вона подобається вам чи ні?
– Звичайно, що Ізабелла – дівчина дуже мила.
– А ще?
ebooksa