– Мартін? З вами все гаразд? Ви в Барселоні?
– Щойно приїхав.
– Будьте дуже обережні. Поліція вас шукає. Вони приходили сюди й розпитували про вас та про Алісію Марласку.
– Віктор Ґрандес?
– Думаю, що так. З ним були двоє здоровил, які вельми не сподобалися мені. Мені здається, вони хочуть накинути вам убивства Роуреса та вдови Марласки. Тож раджу вам пильнувати. Вони, безперечно, стежать за вами. Якщо хочете, можете приїхати сюди.
– Дякую, сеньйоре Сальвадор. Я подумаю. Але не хочу вплутувати вас у нові проблеми.
– Робіть, як знаєте, але головне – бережіться. Думаю, ви мали слушність: Жако повернувся. Не знаю чому, але він повернувся. Ви маєте якийсь план?
– Хочу спробувати зустрітися з адвокатом Валера. Гадаю, у центрі всіх цих подій стоїть видавець, на якого працював Марласка, і, на мою думку, Валера – єдина людина, що знає правду.
Сальвадор зробив паузу.
– Хочете, я піду з вами?
– Не думаю, що в цьому є потреба. Я вам зателефоную відразу по тому, як поговорю з Валера.
– Як хочете. Зброю маєте?
– Так.
– Я радий це чути.
– Сеньйоре Сальвадор… Роурес говорив мені про жінку із Соморостро, до якої ходив консультуватися Марласка. Він познайомився з нею через Ірен Сабіно.
– Відьма із Соморостро.
– Що вам про неї відомо?
– Не так багато. Я навіть не вірю в те, що вона існує, як і той редактор. Головне, що має вас турбувати, – це Жако й поліція.
– Я матиму на увазі.
– Зателефонуйте мені відразу, як тільки щось довідаєтеся, гаразд?
ebooksa