– Атож. Набагато краще.
– Я вас вітаю. Зараз ви маєте такий вигляд, що вам можна тільки позаздрити. Чи не так?
Кастело й Маркос згідно закивали головами.
– Кожен скаже, що ви скинули із себе великий тягар, – докинув інспектор.
– Я вас не зрозумів.
– Я маю на увазі запаморочення голови та інші недуги.
Ґрандес розігрував цей фарс, зберігаючи досконалий контроль над часом.
– Ви пробачте моє невігластво в питаннях вашої професійної діяльності, сеньйоре Мартін, але хіба не правда, що ви уклали контракт із двома видавцями, який втрачав чинність лише через шість років?
– Через п’ять.
– І хіба цей контракт не надавав видавництву Баридо та Есковільяса, так би мовити, виключне право на використання вашої творчої праці?
– Такими були умови.
– У такому разі які причини штовхнули вас на переговори з конкурентом, якщо умови вашого контракту забороняли вам приймати його пропозицію?
– Це була тільки розмова. Більше нічого.
– Яка, проте, спонукала вас провести ніч у домі того кабальєро.
– Мій контракт не забороняє мені розмовляти з третіми особами. Ані ночувати поза своїм домом. Я вільний спати, де мені заманеться, і розмовляти, з ким захочу й про що захочу.
– Звичайно. Я не стверджував чогось протилежного, але хотів би, щоб ви пояснили мені один пункт.
– Хіба я вам іще не все прояснив?
– Ідеться лише про одну маленьку деталь. Оскільки сеньйор Баридо помер, і в тому випадку, якщо, не доведи Господи, сеньйор Есковільяс не зможе одужати від своїх ран і також помре, видавництво припинить свою діяльність і ваш контракт утратить свою чинність. Я не помиляюся?
– Я точно не знаю. Мені невідомі всі пункти статуту цього видавництва.
– Але ймовірно, що так може бути, чи не так?
ebooksa