Гра янгола

22
18
20
22
24
26
28
30

– Вона незрівнянна, ця ваша Ізабелліта.

– Я можу сказати їй, щоб прийшла з тобою побачитися? Тільки поговорити, більше нічого.

Я здався й кивнув головою. Семпере всміхнувся з тріумфом і хотів скріпити нашу угоду обіймами, але я кинувся навтіки, перш ніж старий книгар зміг виконати свою місію – дати мені відчути, що я добра людина.

– Ти не пожалкуєш, Давиде, – почув я, коли вже був за дверима.

3

Коли я прийшов додому, то побачив інспектора Ґрандеса, що сидів на східцях перед моїми парадними дверима, спокійно курячи сигарету. Побачивши мене, він усміхнувся з невимушеністю світського франта, ніби був давнім другом, який прийшов із візитом ввічливості. Я сів поруч із ним, і він підсунув мені розкритий портсигар. «Житан». Я не відмовився.

– А Гензель і Ґретель[26]?

– Маркос і Кастело не змогли прийти. Ми одержали донос, і вони поїхали зустрітися з одним нашим давнім знайомим у Пуебло Секо. Йому треба трохи освіжити пам’ять.

– Бідолаха.

– Якби я сказав їм, щоб вони прийшли зустрітися з вами, вони, безперечно, прийшли б. Ви справили на них велике враження.

– Атож, любов із першого погляду, я це помітив. Чим я можу прислужитися вам, інспекторе? Ви дозволите мені запросити вас до кав’ярні, тут недалеко?

– Я не смію зловживати вашим товариством, сеньйоре Мартін. Я лише хотів особисто повідомити вам одну новину, перш ніж ви довідаєтеся про неї з інших джерел.

– Яку новину?

– Есковільяс помер сьогодні пополудні о першій годині в клінічній лікарні.

– Боже. Я не знав, – сказав я.

Ґрандес стенув плечима й мовчки затягся сигаретою.

– Його смерть була неминучою. Що ми могли вдіяти?

– Вам пощастило щось з’ясувати на місці пожежі? – запитав я.

Інспектор подивився на мене й кивнув головою.

– Усе, схоже, указує на те, що хтось облив бензином Баридо й потім підпалив його. Вогонь лише розгорівся дужче, коли Баридо, охоплений панікою, спробував вибігти з кабінету. Його компаньйон та один із працівників видавництва, що прибігли йому на допомогу, теж були охоплені полум’ям.

Я проковтнув слину. Ґрандес подивився на мене таким поглядом, ніби хотів заспокоїти.