Першому гравцеві приготуватися

22
18
20
22
24
26
28
30

7. ДжДГ 0000000

8. ДжДГ 0000000

9. ДжДГ 0000000

10. ДжДГ 0000000

Мій рахунок збільшився на 100 000 очок, і поруч з ним з’явився значок мідних дверей. ЗМІ (і всі інші), ймовірно, стежать за Табло з минулої ночі, так що тепер весь світ знатиме, що я пройшов Перші ворота.

Я був надто змучений, щоб роздумувати про наслідки. Міг думати тільки про сон.

Я побіг сходами вниз до кухні. Ключі від сімейного автомобіля Галлідея були на дошці поруч з холодильником. Я схопив їх і вибіг на вулицю. Автомобіль (не той, що на блоках) був тисяча дев’ятсот вісімдесят другого року «Форд Тандерберд». Двигун завівся з другої спроби. Я покинув під’їзну доріжку і поїхав до автобусної станції.

Звідти я телепортувався назад до транспортного терміналу поруч з моєю школою на Людусі. Тоді пішов до своєї шафки і перед виходом з ОАЗи скинув усі здобуті скарби, обладунки та зброю аватара.

Коли я зняв візор, була 6:17 ранку. Я потер запалені очі та оглянув темний інтер’єр сховку, намагаючись осягнути все, що тільки-но сталося.

Я раптом зрозумів, як холодно було в машині. Крихітний обігрівач працював всю ніч і батареї виснажилися. Я був надто втомленим, щоб сідати на велотренажер і перезаряджати їх. І в мене не було сил, щоб іти назад у трейлер тітки. Але скоро зійде сонце, тому я знав, що можна завалитися прямо в сховку і не переживати, що замерзну до смерті.

Я зісковзнув зі стільця на підлогу, тоді загорнувся в спальний мішок. Коли закрив очі, почав міркувати над загадкою Нефритового ключа. Але через кілька секунд мене цілком поглинув сон.

Я бачив сновидіння. Я стояв сам у центрі випаленого поля битви, проти мене — декілька різних армій. Переді мною стояла армія «шісток», а з усіх флангів оточили різні клани мисливців, розмахуючи мечами, зброєю і потужними магічними предметами.

Я глянув униз на своє тіло. Але це було тіло не Парзіваля, а моє власне. І я був одягнений в броню з паперу. У правій руці був іграшковий пластмасовий меч, а в лівій — велике скляне яйце. На вигляд точнісінько як скляне яйце, через яке так переживав герой Тома Круза в фільмі «Ризикований бізнес», але звідкись я знав, що, в контексті мого сну це було «великоднє яйце» Галлідея.

І я стояв там, відкрито тримаючи його перед очима всього світу.

Армії моїх ворогів в унісон видали люті бойові кличі й попрямували на мене. Вони зійшлися біля мене з оголеними зубами і кров’ю в очах. Вони наближалися, щоб відібрати яйце, і я нічого не міг зробити, щоб їх зупинити.

Я знав, що сплю, і тому очікував прокинутися, перш ніж вони дістануться до мене. Але не прокинувся. Сон тривав навіть коли яйце вирвали з моїх рук, і я відчув, як мене роздирають на шматки.

0012

Я спав понад дванадцять годин і повністю пропустив школу.

Коли нарешті прокинувся, протер очі і лежав так у тиші деякий час, намагаючись переконати себе, що події попереднього дня насправді сталися. Тепер це все здавалося мені сном. Занадто добре, щоб бути реальністю. Зрештою, я схопив візор і зайшов у мережу, щоб переконатись напевно.

Здається кожна стрічка новин показувала скріншоти Табло. Й ім’я мого аватара зверху, на першому місці. Арт3міда була все ще на другому місці, але рахунок біля її імені тепер збільшився до 109 000, всього на 1000 очок менше від мого. І, як і в мене, поруч з рахунком були мідні двері.

Виходить, їй вдалося. Поки я спав, вона розшифрувала напис на Мідному ключі. Тоді пішла в Мідлтаун, знайшла ворота, і подолала весь шлях крізь «Військові ігри», всього через кілька годин після мене.