— Ти чула, що він сказав? — спотвореним до невпізнання голосом промовив я.
— Це їхня робота, — повторила дружина. Її долоня була страшенно холодною.
До кімнати вступила смаглява тридцятирічна жінка із затягнутим у хвіст блискучо-чорним волоссям — другий експерт. У правій руці вона тримала видовжену ультрафіолетову лампу з чорним пластмасовим корпусом.
— Мені потрібні біологічні зразки, — повідомила вона. Іван Станкевич кивнув, біолог перевела погляд на мене: — Можливо, десь залишилося волосся вашого сина чи зрізані нігті? Якщо ні, принесіть його зубну щітку.
— Є волосся, зістрижене з голівки після народження, — зронила Єва. — Воно згодиться?
— Так.
— Тоді я пошукаю, зараз.
Дружина, притримуючись рукою за стіну, пішла до спальні.
— Перевіриш на кров? — Іван Станкевич кивком указав на лампу.
— Так, — відповіла біолог.
— Ходімо до іншої кімнати, — слідчий легко, але наполегливо підштовхнув мене рукою до коридора.
Ми перемістилися до зали, де працював один із лейтенантів. Той вищий, ім’я якого я не запам’ятав. Я глипнув на нього. Він сидів на дивані й, підклавши під аркуш тонку течку, щось писав. З’явилася Єва. Лейтенант запитав, у чому Теодор був одягнутий. Дружина відповіла, що жовті шорти й футболку в широку біло-синю смужку.
Я не знаходив собі місця:
— Тепер що? Як ви його шукатимете?
Капітан Станкевич заходився пояснювати:
— У Кримінальному кодексі чітко прописано порядок дій у таких ситуаціях. Ми внесемо дані про справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Коли зникає людина, спочатку справу реєструють як убивство, — мене з Євою підкинуло. Дружина схлипнула, а я стиснув долонею лоба. Протягом кількох секунд біль був убивчо нестерпним. Таким, як від влитої в череп розжареної лави. — Не лякайтеся. Це щоб… — капітан Станкевич потер пальцем носа, — якщо десь виявлять невпізнаний труп, його зразу проженуть через базу ЄРДР. І так з’ясують, чи це не хтось зі зниклих безвісти, — на перший погляд, він намагався говорити заспокійливо. Я міг би напружитись і переконати себе, начебто в голосі капітана бринить співчуття, проте його очі залишалися порожніми: — Передусім ми перевіримо морги, — продовжив він, — повідомимо Службу у справах дітей, щоб вони були в курсі, якщо вашого Теодора знайдуть серед безпритульних. Інформацію про зникнення дитини також отримають інші ОВС — міські, районні та лінійні. Потім хтось з оперативних працівників опрацює базу даних злочинців, засуджених за схожі злочини: викрадення дітей, сексуальні домагання щодо неповнолітніх тощо. З акцентом на тих, хто зараз на волі. Ми визначимо їхнє місцезнаходження та спробуємо встановити їхню можливу причетність до зникнення вашого сина.
«І все? — палахкотіло жаром у моїй голові. — Це все, що ви можете?!»
— Фотографія, — нагадав лейтенант.
Станкевич зиркнув на мене:
— Нам потрібна фотокартка дитини.