Твердиня

Роджер Зорн кинувся під захист крайнього барака, на ходу спробувавши підстрелити вартового, що вбив Луїса, але промахнувся. Боб Марґоліс, чортихаючись крізь стиснуті зуби, відступив до генератора «JCB» і заліг за дерев’яною тумбою з піском та вогнегасниками.

Четверо вцілілих перуанців, відстрілюючись, забігли в заглиблення, що підводило до надр Твердині; стрілянина на якийсь час стихла.

— Подивись, як Лу, — наказав Віктор Бобу Марґолісу, а сам підскочив до Джейсона. — Як ти, босе?..

Лівий бік Х’юз-Коулмана став червоним. Чоловік морщив лоба і скрипів зубами.

— Тримайся! — Пілот повернувся до стрільців: — Приведіть Ірландця!

— Ірландець там. — Роджер показав рукою в підземелля, де щойно зникли хлопці, що лишились від ватаги Амаро.

— То підіть і витягніть мені його! — гаркнув Віктор, пальцями перетискаючи артерію над плечем, ближче до шиї Джейсона.

Боб і Роджер перезирнулись.

— Лу мертвий, — констатував Марґоліс.

Зорн дістав нову обойму і перезарядив М16:

— Пішли, — прохрипів він.

Приставивши приклади до плечей, стрільці задріботіли до входу в підземелля.

CLXXVI

Левко з Ґремом відтягували Сатомі під навіси з апаратурою, що розташувалися справа від місця перестрілки. Українець, крім того, волочив за собою АКМ, відібраний у мертвого перуанця.

На півдорозі, голосно зойкнувши, Сатомі опритомніла. Левко прикрив її рот долонею, втім, їх і так ніхто не почув.

— Що тепер? — спитав мулат.

Українець подивився на американця. Голова лишалась навдивовижу ясною, ніби й не було цих смертей, і кулі не свистіли, наповнюючи повітря шепотом смерті.

Японка тремтіла всім тілом і припадала до Ґрема.

— Посидь із нею тут. — Хлопець розвернувся, не відпускаючи автомат, навприсядки підібрався до північного краю тераси і зісковзнув униз — на шостий рівень.

Через дві хвилини Левко видряпався назад, тягнучи за собою мотузку, по якій лазив за бруґмансією.

— Треба тікати.