Ганнібал

— Мені відомо, що офіцери, які починали це розслідування, обшукали палаццо Каппоні на предмет записки, прощальної або передсмертної, але нічого не знайшли. Якщо ви натрапите на якусь записку серед паперів, особистого характеру, навіть незначущу, ви мені зателефонуєте?

— Звісно, Commendatorе Пацці.

— Його особисті речі досі в палаццо?

— Упаковані в дві валізи, з переліком.

— Я пошлю… Я зайду та заберу їх.

— Ви не зателефонуєте мені спершу, Commendatore? Я вимкну систему безпеки перед вашим приходом, заощаджу ваш час.

Цей чоловік занадто спокійний. А мав би мене боятися, хоч трохи. Просить зателефонувати, попередити про візит.

Комісія поскубла Пацці пір’ячко. З цим він нічого не міг зробити. Тепер його вколола пиха цього чоловіка. Тож він зробив укол у відповідь.

— Докторе Фелл, можна поставити вам особисте питання?

— Якщо цього вимагає ваш обов’язок, Commendatore.

— У вас на тильному боці лівиці досить свіжий шрам.

— А на вашій лівиці — нова обручка. La Vita Nuova?

Доктор Фелл усміхнувся. У нього дрібні зуби, дуже білі. Пацці захопили зненацька, і поки він вирішував, чи варто образитися, доктор Фелл підвів пошрамовану ліву руку й продовжив:

— Синдром запʼясного каналу, Commendatore. Історія — заняття небезпечне.

— Чому ви не вказали синдром запʼясного каналу в анкеті Національної служби охорони здоров’я, коли стали тут працювати?

— Мені здавалося, Commendatore, що варто зауважувати лише про такі травми, за які отримують допомогу з інвалідності. А я не отримую. І я не інвалід.

— То операцію зробили в Бразилії, вашій рідній країні?

— Її робили не в Італії, і від італійського уряду я нічого не отримував, — відповів доктор Фелл, немовби вважав, що дає вичерпну відповідь.

Із зали для нарад вони виходили останніми. Пацці вже дійшов до дверей, коли його покликав доктор Фелл.

— Commendatore Пацці?