Ганнібал

22
18
20
22
24
26
28
30

Справа Il Mostro зовсім не цікавила доктора Лектера, але цікавила біографія Пацці. Як прикро, що йому стрівся поліцейський, який навчався в Куантіко, де Ганнібал Лектер вважався класикою.

Коли доктор Лектер побачив обличчя Рінальдо Пацці в Палаццо Веккіо, коли опинився в безпосередній близькості, щоб почути його запах, то вже знав напевне, що Пацці нічого не підозрює, хоч і розпитує про шрам на руці доктора Лектера. Пацці навіть не виявляв достатнього інтересу стосовно зникнення колишнього куратора.

А потім поліцейський побачив його на експозиції знарядь тортур. Краще б вони зустрілися десь на виставці орхідей.

Доктор Лектер чудово розумів, що всі умови для прозріння вже закладено в голові поліцейського, і вони безладно крутяться там серед мільйона інших відомих йому речей.

Чи не варто Рінальдо Пацці приєднатися до покійного куратора Палаццо Веккіо у вогкому підвалі? Чи не зробити так, аби тіло Пацці знайшли після очевидного суїциду? «La Nazione» отримає задоволення від того факту, що зацькувала його до смерті.

Не зараз, вирішив монстр і повернувся до своїх великих згорнутих манускриптів із велені й пергаменту.

Доктор Лектер узагалі не переймався. Він насолоджувався стилем письма Нері Каппоні, банкіра й шпигуна Венеції п’ятнадцятого століття, і до пізньої ночі читав його листи, інколи вголос, для власного задоволення.

Розділ 22

Ще до світанку Пацці отримав на руки фотографії, які доктор Фелл зробив для дозволу на працевлаштування і які зберігалися в теках карабінерів разом із негативами його permesso di soggiorno[58]. До того ж Пацці мав чудові криміналістичні знімки в профіль та анфас, відтворені на плакаті Мейсона Верджера. Усі ці обличчя були схожі формою, але якщо доктор Фелл таки є доктором Лектером, то з його носом і щоками здійснили певні маніпуляції, можливо, ін’єкції колагену.

Вуха дещо обіцяли. Як це робив Альфонс Бертильйон[59] сто років тому, Пацці прискіпливо вивчав докторові вуха крізь збільшувальне скло. Здавалося, вони однакові.

Пацці сів за старенький комп’ютер Квестури, набрав свій код доступу через Інтерпол до Програми запобігання насильницьким злочинам американського ФБР і запитав розлогу справу Лектера. Проклинаючи повільний модем, він намагався зчитати з екрана розмитий текст, аж доки літери набули чітких обрисів. Більшість матеріалів у справі вже були йому відомі. Але від двох фактів перехопило подих. Один — старий, другий — новий. В останньому оновленні йшлося про рентгенівський знімок, який свідчив, що Лектерові, ймовірно, провели операцію на руці. Старий факт знайшовся в копії надрукованого від руки звіту поліції штату Теннессі, де зазначалося, що Ганнібал Лектер убивав своїх вартових у Мемфісі, слухаючи магнітофонний запис «Ґольдберґ-варіацій».

Мейсон Верджер, американський багатій, який став жертвою Лектера, поширив плакат, у якому сумлінно закликав інформаторів телефонувати до ФБР за зазначеним номером. Плакат містив стандартне попередження про те, що доктор Лектер озброєний та небезпечний. Приватний телефонний номер також було подано — одразу під абзацом про величезну винагороду.

Квиток на літак із Флоренції до Парижа коштував шалені гроші, і Пацці довелося викласти їх із власної кишені. Він сумнівався, що французька поліція без зайвих питань надасть йому автопатч[60], і не знав іншого способу його дістати. З телефонної кабінки «American Express» поблизу Опери він зателефонував за приватним номером, поданим на плакаті Мейсона. Він припускав, що дзвінок відстежуватимуть. Пацці непогано говорив англійською, але знав, що італійський акцент його видасть.

Голос належав чоловікові, американцю, і був дуже спокійним:

— Скажіть, будь ласка, у якій справі ви телефонуєте?

— У мене може бути інформація щодо Ганнібала Лектера.

— Що ж, дякую за дзвінок. Вам відомо, де він перебуває наразі?

— Здається, так. Обіцянка про винагороду чинна?

— Так, чинна. Ви маєте якісь об’єктивні докази, що то він? Ви ж розумієте, нам часто телефонують усілякі жартуни.

— Ось що я вам скажу: він зробив собі пластичну операцію на обличчі та операцію на лівій руці. Досі може грати «Ґольдберґ-варіації». Має бразильські документи.