Ганнібал

Там його побачив Рінальдо Пацці.

Пацці виконував друге дрібне доручення за день. Замість того щоб обідати з дружиною, він пробирався крізь натовп, аби розвісити нове попередження для парочок щодо Флорентійського монстра, якого він так і не зміг упіймати.

Подібні плакати з попередженням висіли на видноті над його власним робочим місцем, куди нові керівники Пацці почепили їх поруч із фотографіями злочинців, яких шукали по всьому світі.

Таксидермісти, які разом сиділи на касі, були раді додати до свого шоу трохи сучасних жахів, але вони попрохали Пацці повісити плакат самотужки, бо жоден із напарників не хотів лишати іншого з готівкою сам на сам. Кілька місцевих жителів упізнали Пацці, з анонімного натовпу почулося шипіння.

Пацці проколов булавками кутики синього плаката з єдиним витрішкуватим оком і почепив його на дошку оголошень біля входу, де він привертав найбільше уваги, а тоді увімкнув над ним лампочку. Пацці спостерігав за парами, що залишали виставку, і бачив, що більшість із них уже впадали в хіть, притискались одне до одного в натовпі, прямуючи до виходу. Пацці не хотілося побачити черговий натюрморт із крові й квітів.

Чого Пацці хотілося, так це поговорити з доктором Феллом — не завадило б забрати речі зниклого куратора, перебуваючи поблизу палаццо Каппоні. Але, коли Пацці відвернувся від дошки оголошень, доктор уже пішов. Не було його й серед натовпу на виході. Лишилася тільки кам’яна стіна, де він стояв під навислою кліткою для уголоджування зі скелетом, що скрутився в позі ембріона, досі благаючи про їжу.

Пацці розлютився. Він проштовхувався крізь натовп, опинився надворі, але доктора так і не знайшов.

Охоронець біля виходу впізнав Пацці й нічого не сказав, коли інспектор переступив через канат і зійшов зі стежки в темряву Форту Бельведер. Він попрямував до парапету, позираючи на північ через Арно. Біля його ніг розкинулася Стара Флоренція, величезний горб Дуомо, вежа Палаццо Веккіо, що здіймалася в світлі прожекторів.

Пацці мав стару, дуже стару душу, що звивалася на вістрі безглуздих обставин. З нього глузувало власне місто.

Американське ФБР остаточно увігнало ніж у спину Пацці, повідомивши пресу, що ФБРівський психологічний портрет Il Mostro не має нічого спільного з чоловіком, якого заарештував Пацці. У «La Nazione» додали, що Пацці «спровадив Токку до в’язниці».

Останнього разу Пацці вішав синій плакат Il Mostro в Америці. То був славний трофей, який він почепив на стінку у Відділі поведінкової психології й на прохання агентів американського ФБР поставив на ньому автограф. Усі його знали, усі захоплювалися, припрошували. Пацці з дружиною гостювали на узбережжі штату Меріленд.

Стоячи біля темного парапету, позираючи на своє древнє місто, він вдихав солоне повітря з Чесапікської затоки, бачив дружину на березі в нових білих кросівках.

У Відділі поведінкової психології в Куантіко зберігалася картина Флоренції, яку Пацці показали як цікавинку. Вигляд на місто, який він бачив зараз, Стара Флоренція з Бельведеру, найкращий ракурс, який тільки може бути. Проте не в кольорі. Ні, малюнок олівцем, заштрихований вугіллям. Малюнок потрапив на фотографію, на тло фотографії. То був знімок американського серійного вбивці, доктора Ганнібала Лектера. Ганнібала-канібала. Лектер відтворив Флоренцію з пам’яті, і той малюнок висів у його камері психіатричної лікарні — у такому ж похмурому місці, як і це.

Коли ж вона прийшла до Пацці, коли достигла ця ідея? Два образи — справжня Флоренція, що лежала перед ним, і малюнок, про який він згадав. Плакат Il Mostro, що він вішав кілька хвилин тому. Плакат Ганнібала Лектера з величезною винагородою та рекомендаціями від Мейсона Верджера, який висів у його кабінеті:

ДОКТОР ЛЕКТЕР ХОВАТИМЕ ЛІВУ РУКУ АБО СПРОБУЄ ЗМІНИТИ ЇЇ ВИГЛЯД ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЕРАЦІЇ, ОСКІЛЬКИ ЙОГО ФОРМА ПОЛІДАКТИЛІЇ, НАЯВНІСТЬ ЦІЛКОМ РОЗВИНЕНИХ ЗАЙВИХ ПАЛЬЦІВ, НАДЗВИЧАЙНО РІДКІСНА І ЇЇ ДУЖЕ ЛЕГКО ІДЕНТИФІКУВАТИ.

Доктор Фелл, який притуляє до губів окуляри пошрамованою рукою.

Деталізований ескіз цього виду на місто на стіні камери Ганнібала Лектера.

Чи прийшла ця ідея до Пацці, коли він дивився на Флоренцію біля своїх ніг, чи коли позирав на роїсту темряву понад світлом? І чому передвісником ідеї став запах солоного бризу з Чесапікської затоки?

Дивно як на візуала, але зв’язок встановився зі звуком, звуком краплі, що падає в каламутний ставок.

Ганнібал Лектер утік до Флоренції.