Анна глибоко вдихнула:
— А потім ми почали сваритися щодо вечірки.
Марко помітно напружився.
— Чому ви сварилися? — запитує Ресбак, дивлячись Анні просто у вічі.
— Няня не змогла прийти, — відповідає Анна. — Якби не це, нічого б не було, — каже вона, ніби щойно це усвідомила.
Це щось новеньке. Ресбак не знав, що була ще й няня. Чому вони кажуть про це лише зараз?
— Чому ви раніше не згадували про няню?
— Хіба? — каже Анна, здивована.
— Хто ця няня? — запитує Ресбак.
Марко відповідає:
— Дівчина на ім’я Катерина. Це наша постійна няня. Навчається в останньому класі. Вона живе за квартал звідси.
— З нею ви говорили?
— Що? — перепитує Марко.
Здається, він уже не здатен слідкувати за перебігом бесіди. Можливо, через утому. Ресбак замислюється.
— Коли вона попередила, що не прийде? — запитує Ресбак.
— Вона зателефонувала близько шостої. Тоді було вже пізно шукати нову няню, — каже Марко.
— Хто говорив із нею по телефону? — Ресбак щось занотовує в записнику.
— Я, — каже Марко.
— Ми могли принаймні
— Тоді мені це не видавалося необхідним. Тепер, звісно… — Марко замовкає, опускає очі в підлогу.
ebooksa