«Берете капітана Рюкерта з собою?»
Мельх подумав і заперечливо похитав головою:
«Ні, Брандт. Ми починаємо занадто велику гру і не можемо допустити ані найменшого риску. Рюкерт — людина не нашого середовища. Там нам будуть потрібні люди добірні, кожний найнезначніший виконавець мусить бути рицарем нашої ідеї».
«Але він лишиться живий і коли-небудь на дозвіллі почне пригадувати…»
Мельх перебив Брандта:
«Про це ви потурбуєтесь. Він нічого не повинен пригадувати… — Мельх помовчав і діловито додав — Заодно треба забрати картини в квартирі, де він живе. В метушні мало не забув про цю колекцію».
От і все. З капітаном Рюкертом було покінчено, і вони заговорили про інше.
Полковник Довгальов після вечері повернувся до себе у відділ і, як завжди, передусім зайшов на пункт зв"язку:
— Що-небудь є?
— Нема. — Радист добре знав, про що питає полковник.
— Слухайте уважно.
І цю фразу Довгальова радист чув уже не раз.
Двері за полковником зачинилися. Радист поправив навушники і поклав чутливі пальці на ребристий верньєр приймача. Ефір був забитий сигналами численних рацій: і наших, і ворожих. Іноді крізь цей хаос сигналів чути було голоси відкритого радіозв"язку. Але вухо радиста так уже влаштоване, що, коли б з"явилися в ефірі позивні Дементьєва, він почув би їх так ясно і виразно, ніби, крім цих позивних, в ефірі панувала цілковита тиша.
Полковник Довгальов сів за стіл і подивився на телефон. В цей час завжди дзвонив командуючий.
Пролунав дзвінок.
— Довгальов… Не одержано… Слухаємо цілу добу… Дякую.
Поклавши трубку, полковник підсунув до себе папку з повідомленнями фронтової розвідки. У них говорилося про одне й те ж — почалася евакуація військ з мішка. Чому ж мовчить Дементьєв? Невже він попався? Передав одне неперевірене повідомлення і більше нічого не встиг зробити? І хоч як полковник намагався прогнати цю думку, але вона ставала дедалі настирливішою…
Радист увірвався до кабінету Довгальова і, забувши про всі вимоги військового статуту при звертанні до офіцерів, вигукнув:
— Дементьєв!..
Полковник узяв бланк розшифрованої радіограми; руки у нього тремтіли.
ebooksa