Тим часом переполох у бухті зростає.
Недалеко мчить катер. Карцов кричить, та голос його губиться в гудінні мотора.
А кулемети шаленіють. Звідусіль злітають освітлювальні ракети. Десь палить гармата.
Треба мерщій вибиратися з води. Карцов просувається вздовж молу, вдивляючись у стіну. Попереду якась тінь. Може, трап?
Карцов підпливає туди і раптом опиняється в смузі світла. Голос згори наказує йому не ворушитися. Засліплений, він безладно борсається у воді. Рокочучи, підпливає катер, різко гальмує. Карцова втягають на борт.
— Гей, дивіться сюди! — по-англійськи лине з молу. — Ось він, другий. Хапай його, хлопці!
В катер кидають чоловіка в чорному гумовому костюмі і перетинчастих ластах на ногах.
Катер готовий відчалити, але в останню мить Матрос, що стоїть на баці з відпорним гаком у руках, опускає гак у воду і витягає якийсь предмет. Карцов бачить кисневий дихальний прилад. Йому зрозуміло: людина в гумовому костюмі — підводний розвідник або диверсант.
Катер мчить до лінкора, що невиразно бовваніє серед бухти, швартується біля його трапа. Власник кисневого респіратора підводиться і в супроводі автоматників піднімається на борт лінкора.
Черга за Карцовим.
До нього по-англійськи звертається інший озброєний матрос. Карцов розуміє зміст наказу, але вій погано знає мову і по-російськи пояснює, що підвестися і йти не може — дуже знесилений.
Тоді матрос переходить на німецьку.
— Мерщій, — командує він, підштовхуючи Карцова прикладом автомата, — мерщій лізь нагору!
— Не можу, — по-німецьки відповідає Карцов, — я довго плив і зовсім охляв.
— Лізь, кажуть тобі, — кричить матрос, — Ось я зараз почастую тебе!
І він ногою штовхає Карцова.
— Не смій! — Карцов силкується підвестися. — Я радянський моряк, офіцер російського флоту. Нас потопив німецький підводний човен. Він підібрав мене. Потім літак закидав човен бомбами. Я виплив і дістався сюди. Допоможи мені піднятися на палубу!
Все це Карцов випалив одним духом. Він поспішає, нервує, охоплений несвідомим страхом. Він прислухається до власної мови і не може позбутися відчуття, що кожне його слово — вигадка, брехня!..
Матрос розкриває рота, щоб відповісти, та в глибині бухти шугає вгору полум"я, і все навколо здригається від оглушливого вибуху.
— Док! — тужно кричить матрос. — Вони висадили в повітря великий док!