— Змінимо фразу, — вирішив Паганель і, поволі вимовляючи слова, проказав: — Sem duvida, um Patagao? [36]
Патагонець як води в рот набрав.
— Dizeime! [37]
Патагонець стояв, ані пари з вуст.
— Vos compriendeis?! [38] — крикнув Паганель щосили, мало не пошкодивши собі голосники.
Було цілком ясно, що індіянин нічого не розумів, бо, нарешті, він відповів іспанською мовою:
— No comprenda [39] .
Тепер настала черга Паганеля дивуватися, і він, видимо роздратований, швидким рухом опустив окуляри з лоба на очі.
— Хай мене повісять, — мовив він, — коли я розумію хоч слово цією диявольською говіркою! Це по-арауканському, я певен.
— Та ні, — сказав Гленарван, — цей чоловік, безперечно, відповів по-іспанському.
І, повернувшись до патагонця, він знову спитав його:
— Espanol?
— Si, si [40] , — відповів тубілець.
Паганель аж сторопів з подиву. Майор і Гленарван нишком перезирнулися.
— Чи не могло так трапитися, мій учений друже, — сказав майор, і ледь помітна посмішка заграла на його вустах, — що ви допустились помилки й стали жертвою тієї неуважності, що, мені здається, з вами нерозлучна?
— Що? Що таке? — нашорошився географ.
— Бачте, цілком очевидно, патагонець говорить по-іспанському…
— Він?
— Так, він! Отож, чи не вивчали ви, бува, якоїсь іншої мови, гадаючи…
Мак-Наббс не закінчив. Паганель перервав його голосним вигуком, обурено знизавши плечима.