Подивився роздумливо на фіру, запитав знічев’я:
— Куди везете хліб? Єфрейтор кивнув ліворуч.
— Наша частина стоїть недалеко, чотири кілометри путівцем.
— А нам туди, — кивнув Дорош на поле, за яким виднілося кілька хат.
Вони передали своє третє повідомлення близько шостої ранку, коли вже зовсім розвиднилось.
Хлопці падали від утоми, ноги в усіх були наче налиті свинцем. Спочатку думали відшукати якийсь зарослий кущами ярок і перепочити там, та надибали копицю сіна й напівзруйнований курінь біля неї, видно, лісник накосив улітку, проте так і не вивіз.
Розвідники накидали сіна в курінь, і Дорош наказав усім спати, сам лишився на варті.
Поперемінно змінюючись, вони проспали до третьої години дня. Пообідали й вирушили далі на захід.
Розвідники тепер не поспішали так, як уночі: йшли обережно, зупиняючись перед галявинами й прислухаючись. Коли досягли узлісся, порадились і вирішили йти вздовж лісу, який збігав тут на горбок і перетинав неширокою смугою засіяні поля.
Лейтенант наказав:
— Будемо просуватися узліссям, потім вийдемо на путівець. Документи у нас в порядку. Нагадую: я — офіцер зв’язку сорок сьомої дивізії, ви супроводжуєте мене. І не базікати.
Путівець, на який вони вийшли незабаром, міг багато сказати досвідченому розвіднику. Цимбалюк почав «читати» сліди.
— Пройшла колона протитанкових гармат, — тицьнув він пальцем у глибоку колію, прокладену важкими колесами у м’якому піщаному грунті. — На механічній тязі… Бачите сліди гусениць? Ну й вантажні автомашини — боєзапас, кухня…
Дорош видерся на крутий схил і подав знак товаришам лишатися на місці. Картина, що відкрилася перед лейтенантом, вразила його: схил горба був зритий свіжими ходами сполучення, замасковані жерла гармат дивилися на схід.
Лейтенант швидко прикинув: так, Цимбалюк не помилився — дивізіон стоміліметрових гармат…
Група звернула з дороги на стежку, що в’юнилась поміж полями. Коли позаду в тумані зник пагорб, на якому стояли батареї, Дорош дістав карту й зробив позначку.
Сугубчик глянув через його плече, запитав:
— Гадаєте, початок укріпрайону?
— Укріпрайон чи ні, а з того горбка прострілюватиметься вся ця місцевість, — зауважив Цимбалюк.
— Оце нам і треба встановити: чому тут товчуться фріци. — Дорош заховав карту. — Гайда.
ebooksa