Грот афаліни

— Стараються… Магнітофон теж обіцяли знайти. Де він?

Крафт гірко зітхнув. Вони зупинилися біля великого басейну. Крафт зняв капелюх, як перед небіжчиком, згорбився.

— Люди вже йдуть з квитками… На прогулянку треба вести.

— Ага. Ти йди. Мені вже краще… Появиться Судзір — зайдете разом.

5

Увечері в кабінеті Крафта були не тільки Радж і Судзір. Запросив він і Абрахамса й Алі. А Янг сам прийшов, хоча й не запрошували. Усі посідали на стільцях біля стін, тільки Судзір розвалився у м"якому кріслі перед столом Крафта. Сиділи й мовчки дивилися на Крафта.

— Панове… Я завжди ставився до вас добре, — почав Крафт, зітхнувши. — Мені не хочеться думати, що хтось мною незадоволений або приховує на мене якусь злість… Я демократ за вдачею. Я сам, коли хочете знати, починав колись гендлярем-лоточником. А зараз і моє життя, і ваше залежить від дельфінарію. Відтепер я вважатиму вас у складі ради керівництва дельфінарієм. То давайте і думати разом, що робити. Аби не продали дельфінарій з молотка.

Але поговорити, подумати не встигли: заскрипіли сходи під чиїмись важкими кроками. Потім у коридорчику почувся і голос тітки-двірничихи, не тієї, котру допитували поліцейські: «От сюди… Тутечки вони…»

Не стукаючи, зайшов високий горбоносий чоловік у цивільному одязі, за ним — той офіцер, що вів розслідування зранку. Горбоносий здався Янгові знайомим. Авжеж, цей горбоносий допитував і його, і того японця-мішанця у Свійттауні! Видно, поліція з Раю викликала підмогу з Головного. Може, горбоносий — великий спеціаліст по боротьбі з тріадою і контрабандою наркотиків?

Горбоносий ступив кілька кроків до стола, потиснув Крафтові руку. Ще й руки його не відпустив, а вже оглянув усіх присутніх:

— У вас нарада? Інструктаж? Я хотів би поговорити тільки з вами… Довго не затримаю — з півгодини.

— Будь ласка, будь ласка… Панове, усі на півгодини вільні.

Однак чекати й нудитися довелося майже годину, поки відвідувачі пішли.

Піднялися сходами знову до кабінету.

— Панове… Я змушений вам сказати… — пальці у Крафта дрібно тремтіли. — Поліція оперативно побувала на Гірському в таборі Піта Уілсона. Немає в тому таборі ніяких дельфінів, немає загородок у морі. Містер Піт Уілсон щиро сумує і шле нам своє співчуття. Він не винуватий ні в чому. Пошуки триватимуть.

Судзір це слухав і криво усміхався.

Частина третя

ГРОТ АФАЛІНИ

Розділ перший

1

— Навіщо вона нам? Не вистачало ще дівчаток!

— Я обіцяв її взяти, розумієш? Ми не зможемо без неї обійтися.