— Навіщо?
— Та як ти не розумієш! Він літав на новій радянській машині, а коли літак підпалили, він навмисно розбив його, і тепер не можна взнати, яка це була машина.
— Виходить, його хотіли оживити тільки задля того, щоб дізнатися, яка це була машина?
— Та звісно!
— До чого ж тут Алоїс?
Ельфріда збентежилась, зблідла так, що на її шиї і руках проступило ластовиння.
— Коли я чергувала біля постелі льотчика, Алоїс пробрався до мене.
— І що ж?
— Він наказав мені вийти, сказав, що говоритиме з льотчиком.
— Справді?
— І льотчик йому привітався.
— Чудово! Молодець Алоїс!
— Тепер Алоїс може повідомити штабу ВПС про новий радянський літак, якщо тільки…
— Що тільки?
— Якщо тільки льотчик не опритомніє й не вибовкає все сам.
— Це можливо? — спитав заклопотано Вайс.
— Ні! — гордо сказала Ельфріда. — Тепер це вже неможливо.
— Чому?
— Тому що я довела Алоїсові свого любов.
— Чим?