— Брешете.
— Ви зможете самі переконатися: винуватці будуть якнайсуворіше покарані.
— Побачимо.
— Дозвольте сісти? — І Вайс опустився на тапчан.
Дівчина схопилася, кинулась до дверей, штовхнула їх. Двері розчахнулися.
— Може, нам краще бесідувати не тут? — Вайс теж встав.
— А я не бажаю з вами бесідувати!
— Тоді назвемо це інакше. Ви дасте мені деякі показання, необхідні як формальність, хоч мені уже все ясно.
Вона спитала, озлоблено всміхаючись:
— А якщо все ясно, навіщо я вам?
— Можна взнати ваше ім"я?
— У мене є кличка — Спиця.
— Будь ласка, ваше ім"я.
— Припустімо, Інга.
— Ви Інга, а я Йоганн — приємна співзвучність.
— В такому разі я Ольга.
— Це правда?
— Ви вже починаєте допитувати?
— Знаєте що, — подружньому сказав Йоганн, — мені не подобається ваша сукня, надто вже вона така…
— Яка ж це «така»?